Гранітні кар’єри Коростишева

Якщо плануєте відпочити недалеко від Києва - однозначно рекомендую їхати в Коростишів, який знаходиться в 100 км від Києва по хорошій трасі на Житомир. Якщо не порушувати ПДР, то за годину-півтори ви будете на місці. Залізниця сюди не їздить, тому їхати машиною або автобусом з метро Житомирська. Проїзд в автобусі коштує 80 грн в одну сторону.

Більшість людей знають Коростишів через гранітні кар’єри, де колись добували граніт, а зараз відпочивають туристи. Кар’єри розташовуються на відстані у 1.5 км одне від одного. Той, що по правій стороні від дороги, називають Коростишівським кар’єром, інший - каньйоном. Хоча і той, і той є затопленими кар’єрами.

В наш час Коростишів є одним із головних центрів гранітодобувної промисловості України. Граніт тут почали добувати ще в 19 столітті. В місті навіть замість каміння на дорогах використовують граніт.

Фото: Олександр Рудоманов

Пишуть, що каньйон має форму підкови, краї якої - це гранітні скелі та ліс. Внизу облаштовано дерев’яні будочки, де відпочивають туристи. Але стандартно навколо срач і сміття, хоча є сміттєві контейнери. Розробку кар’єру почали у 1850 році, а закінчили видобувати і затопили кар’єр десь в 2000х роках. Відпочиваючі тут не лише плавають, а й займаються альпінізмом і навіть стрибають зі скель у воду. Думаю, що колись сюди і трупи кидали. Єдиний мінус каньйону - срач від туристів.

Інший кар’єр знаходиться по правій стороні дороги. Їхати туди бажано через “дальній поворот” з Києва, але біля підйому - побережіть машину та не їдьте далі.

Від кар’єрів до Коростишева пару кілометрів. Основні пам’ятки розташовані в центрі міста, тому на місто витратити можна годину-дві, не більше. До речі, через дорогу від РДА є хороша кав’ярня (там є смачна мигдальна кава і випічка), а біля парку магазин, де роблять також паніні. В подорож беріть готівку, але де-не-де є заклади з терміналом. Більш я ніде там не харчувався, хоча є ринок, де торгують в тому числі біляшами.

Центр міста мене здивував пам’ятниками. Біля пам’ятного знаку воїнам АТО знаходяться могили червоних, які на початку минулого століття воювали проти України.

Історичні споруди міста пов'язані з володарем міста 18 ст. - Густавом Олізаром. Він був маршалом Люблінського трибуналу та збудував у місті новий маєток, школу, лікарню. Збереглися лише купальня графа та від верхнього будинку Олізарів – чотири колони.

Фото: Олександр Рудоманов

Купальня садиби графа Олізара 1820 року була реставрована. Є відносно недавні фотографії, коли там працював фонтан. Але зараз фонтан не працює.

Також зберіглась господарська споруда садиби графа Олізара, 1840 року побудови у стилі “швейцарський шале”. Нині там знаходиться Коростишівське архітектурно-планувальне бюро.

Біля входу до парку є Коростишівський костел, який у 1608 році збудували дерев’яним графи Олізари. У 1776-79 роках костел перебудували у кам’яний. Радянські керівники використовували костел у 1936—1938 роках як склад зерна, а з 1938 по 1991 рік як кінотеатр. У 1991 році костел передали римо-католицькій громаді.

До речі, поруч з костелом є пам’ятник Густаву Олізара.

Фото: Александр Рудоманов

Та плебанія XIX ст.

Фото: Александр Рудоманов

Однозначно варто прогулятися оновленим парком з різними фігурами, який був закладений у 1820 року.

Вже на виїзді з міста подивіться на поштову станцію, яку збудували у 1848-1850 роках за зразковим проектом 1843 року. Мала кімната для приїжджих та прилеглі одноповерхові будівлі ямщика, каретної та конюшні. Зараз історична споруда завішана рекламою.

Фото: Александр Рудоманов

Загалом Коростишів мені сподобався, а його розташування недалеко від Києва взагалі радує. Приїжджайте!

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram