Чому цього не можна робити?
Детально описано у блозі ось тут. Обмежуся лише трьома головними аргументами: начисто і повністю відсутня навчальна база з полігоном, критична близькість до кордону з агресором і середовище, в якому виховуватимуть офіцерів – то геть коротко, не кажучи, що офіцери ключових родів військ мають вчитись з одної лавки, взаємодія так між іншим. Мова про об’єктивні обставини, які склалися у Харкові тепер у даному питанні, і сьогодні створювати тут новий заклад військової освіти абсолютно, м’яко кажучи, - недоречно.
Віддаю належне, посадові особи Міністерства оборони України у 2017 році куди хитріші за «таваріща» Табачніка з януковичами у 2007 році. Останні нищили концепцію сучасної військової освіти НАТівського зразка відкрито. Бо тоді у далекому 2007, перед ухваленням рішення про позбавлення Академії у Львові частини курсантів, це робилося публічно. А ось нині навчилися загортати у папірець, тому з тексту проекту Постанови (дякую своєму заступнику Володимиру Гірняку за проведену розвідувальну роботу) не вбачається, що курсантів, які навчаються у Львові заберуть до Харкова з Кам’янцем-Подільським.
Ну що ж. Ми – багата країна. У час війни під самісіньким носом у ворога дозволяємо створювати нові навчальні комплекси для окремого виду Сухопутних військ, оснащувати бюджетним коштом для них суперсучасні полігони, відкривати спеціалізації, будувати казарми і т.д. Ну чим ми гірші за Росію, чи приміром, Китай? Бо лише там збережена видова спеціалізація військової освіти на рівні окремих інститутів танкових військ. Всі інші, «дурники» з усіляких там НАТО, чомусь не дозволяють собі такої розкоші, і мучать своїх офіцерів танкістів докупи з іншими у дрібних там Вест Пойнтах, чи офіцерській школі у Вроцлаві як у поляків. Ба більше, заможна британська корона об’єднала свої профільні військові училища в єдину Королівську воєнну Академію в Сандхерсті ще в далекому 1947 році – точно «недолугі».
Що ж клин, як то кажуть клином. Значиться, «Дайош військову освіту!» радянського зразка. Тоді пропоную Міністерству оборони України бути послідовним до кінця. І не зупинятися, а відновити усі вузькоспеціалізовані військові виші, хіба ж то вірно за лише танкістів вести мову? Отже, слід доповнити проект постанови наступним переліком військових навчальних закладів:
1. Військова інженерна радіотехнічна орденів Жовтневої Революції і Вітчизняної війни академія протиповітряної оборони імені Маршала Радянського Союзу Л. А. Говорова (Харків).
2. Дніпропетровське вище зенітне ракетне командне училище протиповітряної оборони
3. Київське вище військове інженерне двічі Червонопрапорне училище зв'язку імені М. І. Калініна
4. Київське вище зенітне ракетне інженерне ордена Леніна, Червонопрапорне училище імені С. М. Кірова
5. Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони імені маршала авіації А. І. Покришкіна
6. Київське вище загальновійськове командне двічі Червонопрапорне училище імені М. В. Фрунзе
7. Київське вище танкове інженерне ордена Червоної Зірки училище імені Маршала Радянського Союзу І. І. Якубовського
8. Одеське вище артилерійське командне ордена Леніна училище імені М. В. Фрунзе
9. Одеське вище військове об'єднане командно-інженерне орденів Вітчизняної війни і Дружби народів училище протиповітряної оборони
10. Одеське вище військове об'єднане Червонопрапорне училище
11. Полтавське вище військове командне училище зв'язку імені Маршала Радянського Союзу К. С. Москаленко
12. Полтавське вище зенітне ракетне командне Червонопрапорне училище імені генерала армії М. Ф. Ватутіна
13. Сумське вище артилерійське командне двічі Червонопрапорне училище імені М. В. Фрунзе
14. Харківське вище військове авіаційне інженерне Червонопрапорне училище
15. Харківське вище військове авіаційне ордена Червоної Зірки училище льотчиків імені двічі Героя Радянського Союзу С. І. Грицевця
16. Харківське вище військове авіаційне училище радіоелектроніки імені ЛКСМУ
17. Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ імені Маршала Радянського Союзу Н. І. Крилова
18. Хмельницьке вище артилерійське командне училище імені маршала артилерії Н. Д. Яковлева
19. Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків імені Ленінського комсомолу
Як це робитимуть?
Завтра, «з голосу» на засіданні Уряду це питання буде слухатися. Всі зацікавлені сторони поспішають – ще треба видати наказ про переведення курсантів танкістів зі Львова до Харкова і встигнути це зробити до початку навчального процесу. А й справді, нинішнє Мінооборони це ж не якісь там «табачники». Це ті «дурники робили схожий крок тільки до Одеси на початку вересня.
Що ж завтра доля військової освіти в руках кожного члена Кабінету Міністрів України. Нагадую, - це Володимир Гройсман, Степан Кубів, Іванна Клипмуш- Цинцадзе, Володимир Кістіон, В’ячеслав Кириленко, Павло Розенко, Геннадій Зубко, Олександр Саєнко, Остап Семерак, Вадим Черниш, Арсен Аваков, Ігор Насалик, Павло Клімкін, Юрій Стець, Євген Нищук, Володимир Омелян, Ігор Жданов, Степан Полторак, Лілія Гриневич, Уляна Супрун, Андрій Рева, Олександр Данилюк, Павло Петренко. Кожен з цих Міністрів завтра матиме право вибору в частині національної безпеки України – підтримати реваншистську концепцію розвитку Сухопутних військ, чи і надалі розвивати концепцію єдиних видових навчальних закладів.
Протидія
Розраховую не лише на здоровий глузд і львів’ян в Уряді. Розраховую на перемогу сучасної західної освіти з домінуванням принципу єдиного видового закладу в рамках видів військ. Що ж чекати залишилося недовго.