Як все починалося
2005 рік. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 р. № 381 передбачено, що Львівський військовий ордена Червоної Зірки інститут імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету "Львівська політехніка" у 2006 році буде реформовано у Львівський ордена Червоної Зірки інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету "Львівська політехніка". Таким чином, саме у 2005 році було вирішено, що єдиний військово-навчальний заклад з підготовки фахівців Сухопутних військ буде у Львові.
«Змаг» було виграно в Одеського інституту сухопутних військ. Комісія, яку очолював заступник міністра оборони, відвідала усі військово-навчальні заклади країни, зважила усі переваги і недоліки та запропоновувала рішення. Тоді аналізували усе: й економічну складову (від комунпослуг до стану будівель), польову і полігонну бази, радіус до постійної дислокації військових частин. Досліджували також навчальну спеціалізацію, рівень викладання і міжнародні освітньо- військові зв’язки. Як результат без жодних сумнівів перевагу надали Львову Тим часом у Харкові утворюють факультет військової підготовки при Політехнічному інститутові.
2007 рік
При владі прем’єр Янукович. Який «почув кожного» і 5 вересня 2007 року за результатами «громадського обговорення щодо збереження у південному регіоні України військового навчального закладу Одеського ордена Леніна інституту Сухопутних військ та пропозицій Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної і міської рад, народних депутатів України, громадських організацій» опісля початку навчального процесу у вишах вносить зміни до постанови № 381 у вигляді відновлення Одеського ордена Леніна інституту Сухопутних військ. Все це легалізує постанова № 1104 від 5 вересня 2007 року.
Вашій увазі основні аргументи на зрізі медіа тих часів:
• над Одесою чиняться „політичні розправи”, в яких інститут став „розмінною картою”;
• патріотів України так само можна виховати в Одесі як і у Львові, хоча, перші й розмовляють російською мовою (в інституті виховано: більше 100 героїв СРСР, багато генералів) тощо;
• інститут дуже старий, з традиціями ще царської та радянської імперій, йому не то 100, не то 140 років (немає єдиного підходу);
• одеське студентство не обійдеться без освітніх послуг ОІСВ;
• місцеві ветерани не „переживуть трагедії” його реформування.
Незважаючи на дату 5 вересня 2007 року, кількома днями раніше (31 серпня), дається вказівка «вже й одразу» передислокувати на навчання до Одеси певну частину курсантського складу. Починається цікавий «наметовий етап навчань українських офіцерів», оскільки матеріальна база Одеського інституту сухопутних військ не дозволяла забезпечити кращого.
Втім до цього «бою» ми були готові Вартує віддати належне тодішньому голові Львівської ОДА Петру Олійнику, який зумів переконати Президента України, і 29 вересня 2007 року з’являється Конституційне подання на зупинення дії постанови за № 1104 і своїм указом № 899 Віктор Ющенко зупиняє подальше відновлення військового інституту в Одесі.
Ось частина аргументів:
«На відміну від Львівського інституту, який здійснює підготовку військових фахівців для Сухопутних військ за всіма спеціальностями, має для цього сучасну навчально-лабораторну та польову бази, що дає змогу проводити навчальні стрільби штатним пострілом з усіх зразків артилерійського та танкового озброєння, набувати досвід у спільних діях під час проведення міжнародних навчань за участю військовослужбовців з інших держав, відновлений постановою (1104-2007-п) Кабінету Міністрів України Одеський інститут Сухопутних військ, штат та навчально-матеріальну базу якого значно скорочено (в тому числі надлишкове озброєння, військову техніку та підрозділи забезпечення), не може забезпечувати підготовку військових фахівців відповідного рівня. Відтаквідновлення Одеського інституту, наявна навчально-матеріальна база якого не дозволяє забезпечити підготовку військових фахівців для виконання сучасних завдань Збройних Сил України, створює загрозу національній безпеці України».
Як результат: курсантів повертають додому до Львова. Зміни до постанови «одеського зразку» касують. Настає відносний спокій. У цей час у Харкові тихенько животіє військовий факультет при «Політесі».
2013 рік
Тут то ситуацію втримати як у 2007 вже не вдалося… Одесити таки «відрізали» своє і повернули до себе на навчання десантників, розвідників ще й ракетно-артилерійське озброєння на додачу. Все це за таємними наказами за прямими вказівками тодішнього Секретара РНБО А.Клюєва. А взагалі тодішні міністри Саламатін та Лєбедєв «спали і мріяли», як би взагалі ліквідувати Національну Академію Сухопутних військ у Львові, тобто поступово повернути все назад до Одеси, а танкістів … до Харкова.
2017 рік
Війна за Українську незалежність триває вже 4 рік. Національна Академія Сухопутних військ у Львові. З 2014 року щороку Академія приймає на навчання більше 800 курсантів за такими ключовими спеціальностями як: механізовані та танкові війська, ракетні війська та артилерія, підрозділи інженерного забезпечення тощо. На сьогодні - це чотири повноцінні факультети. 20 докторів і більше 160 кандидатів наук. Найголовніше. Вже у 2018 року буде перший бойовий випуск офіцерів. Тобто лави офіцерського корпусу поповнять лейтенанти, які у 2014 році були рядовими в зоні АТО.
На сьогодні за героїзм і мужність, виявлені під час російсько-української війни, 283 випускники цього навчального закладу нагороджені різними державними відзнаками, у тому числі 8 випускників удостоєні найвищого державного звання – Герой України, з них три – посмертно. 52 випускники Національної академії віддали своє життя за Незалежність України. З поваги до інших військових вишів не наводитиму їх статистику.
Варто наголосити, саме випускники Національної Академії Сухопутних військ є однією з ключових ланок тактичного рівня у професійному та ідейному сенсі у протистоянні з противником. Щодня на Яворівському полігоні проходять відповідні навчання. Вся натівська лінійка бригадної ствольної артилерії, навчання з застосуванням - БМ 21, найкращі директриси вогню, комплекси для відпрацювання формування водних перешкод і роботи водолазів… Список можна продовжити у дискусії з фахівцями цієї справи, якщо така з’явиться опісля прочитання абзаців, котрі нижче.
То з ким доведеться воювати ?
Та попри це на рівні Міністерства оборони України народжується нібито дуже правильна ідея - відновити повноцінний військовий інститут …. Танкових військ. І ось у травні 2017 року колегія Міністерства оборони України підтримує створення такого інституту, в тому числі… за рахунок переведення до м. Харкова на навчання офіцерів-танкістів (командирів танкових підрозділів ). Типовий такий собі «одеський» сценарій зразка 2007 року, доповнює також бажання перевести назад до Кам’янець-Подільського на навчання офіцерів з інженерного забезпечення військ (офіцерів-саперів). А поза офіційним рішенням колегії залишилася також інформація, яка циркулює серед львівських військових, мовляв, про перевід назад на навчання до Сум усіх спеціальностей з наземної артилерії.
Що ж залишиться у Львові? Невеликий набір на артрозвідку, виховну роботу, культурологію, військових диригентів і навчання на офіцерів механізованих підрозділів. Тим часом у Харкові планують навчати щорічно 50 офіцерів-танкістів. І ви лише вдумайтесь: на базі, яка до цього не готова і у зовсім іншому середовищі.
Нехай мені пробачать харків’яни, проте і навчити, і виховати офіцера сьогодні у Львові зможуть куди краще. Власне весь цей блог спочатку планував написати на аргументі, чому тут краще виховати майбутнього офіцера, проте утримався…
Отже є наміри Міністерства оборони України, на черзі постанова Кабінету Міністрів України. Ми, львів’яни, точно не стоятимемо осторонь таких «змін». Вже на крайній сесії ухвалили відповідне звернення до Президента України,Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
На відповідь поки чекаємо… Покладаємося на львів’ян в Уряді, корпус народних депутатів України, на Верховного Головнокомандувача, і врешті здоровий глузд. Переконаний, що перемога у бою за Академію Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного і цього разу буде за нами!