Ні, це не перебільшення. Президент Зеленський не має жодного досвіду державного управління, зате у нього надмір недовіри і навіть зневаги до тих, хто міг би таким досвідом поділитися. Що залишається йому у такій ситуації? Вчитися? Так, однак це тривалий процес. Простіше, і будемо відвертими – ефективніше з точки зору короткострокового ефекту, продовжувати робити те, що забезпечило феноменальний успіх і на президентських, і на парламентських виборах – знімати телевізійний серіал про те, як простий хлопець з народу протистоїть старій еліті – цинічній та корумпованій. У цьому Зеленському та його команді просто немає рівних у країні. І не лише тому, що хлопці з «95-го кварталу» – дуже талановиті телевізійники. Ні, вони зрозуміли країну та потреби левової частини її громадян краще і глибше, аніж усі політики разом узяті.
Піар завжди був основним функціоналом української влади – поруч із традиційним управлінням корупційною вертикаллю та боротьбою за неї. «Слуга народу» (політична команда) просто вивела піар на якісно новий рівень. Традиційні методи – перерізання стрічок на відкритті нового туалету, пафосні промови про суперефективні реформи чи найсильнішу армію на континенті уже давно працюють на мінімальному рівні ефективності і викликають хіба що роздратування. А от коли на екрані (байдуже – телевізора чи смартфона) починається серіал чи гумористичне шоу – мозок сприймає їх як розвагу, відключає критичність, і бажаний сигнал доходить до реципієнта практично без перешкод та спотворень.
Звідти усі ці кіношні «покарання» чиновників (ми уже подивилися серії «вийди звідси, розбійник!», «продай машину – заплати борги міста», «депутат, дай гроші на ремонт дороги»). Звідси наполеонівські плани за першу добу роботи нової ВР – байдуже, що голосування без належного обговорення, зате вкрай ефектно. Звідти ж демонстративна неприязнь до журналістів, які ставлять запитання замість того, щоб слухняно переповідати сюжетні знахідки сценаристів «95 кварталу» та вести компліментарні рубрики «з життя зірок».
Сьогодні, 29 серпня країна команда Володимира Зеленського отримає свого спікера ВР, парламентську більшість та свій Кабінет міністрів. Але щось мені підказує, що навіть після того, як «Слуга народу» (партія) офіційно оформить монопольне право на владу, Володимир Зеленський не припинить зйомки серіалу. Бо поки що це – найефективніший спосіб комунікації з країною.
Але є одне але.
«Слуга народу» (серіал) – продукт виключно для внутрішнього вжитку. А головні виклики, які стоять перед Україною та нашим президентом – безпекові і зовнішньополітичні.
Володимир Зеленський не може цього не розуміти. Як талановитий виробник серіальної продукції, досвідчений телевізійник і просто розумна людина він прекрасно розуміє не лише силу телебачення, але й межу можливостей його магії. І знає, що серіал, який він знімає, не переконає Захід активніше допомагати Україні, не зробить українську армію сильнішою. І тим більше не змусить Росію забратися з Донбасу та Криму. Але він, серіал, цілком може переконати українців, що мир на умовах ворога – це перемога, а не капітуляція.