Держстат: більше профілактичних оглядів, зниження рівня дитячої смертності
Державна служба статистики України щорічно публікує результати вибіркових опитувань домогосподарств, зокрема щодо доступу до медичних послуг. Від початку війни проведення таких досліджень було призупинено, тож останні доступні дані — за 2021 рік.
Порівняння із 2018 роком дозволяє зафіксувати позитивні зрушення. Так, частка респондентів, які протягом року відвідували амбулаторії сімейної медицини, зросла з 49,4% до 91%. Це прямо вплинуло на збільшення кількості профілактичних оглядів і зменшення навантаження на спеціалізовану медицину. Наприклад, кількість флюорографічних оглядів на туберкульоз зросла з 7,8 млн у 2018 році до 9,6 млн у 2021-му. Виявлення захворювання на ранній стадії значно спрощує лікування та зменшує витрати з бюджету.
Також покращилися показники охоплення плановими щепленнями серед дітей до року. АКДП — з 71,1% до 78,3%, поліомієліт — з 75% до 80,3%, БЦЖ — з 84,3% до 87,6%, гепатит B — з 84,9% до 86,2%. Це — результат цілеспрямованої кампанії з вакцинації, яку вдалося зберегти навіть під час пандемії. Вакцинація – це також профілактична медицина.
Окрема увага — до здоров’я немовлят. Завдяки пріоритетності цього напрямку та розвитку мережі перинатальних центрів вдалося знизити рівень смертності немовлят: з 7,4 випадків на 1 тис. народжених у 2018 році до 6,5 — у 2021-му. А згодом запрацював за ініціативи Президента проєкту розширеного неонатального скринінгу.
Якщо аналізувати триваліші проміжки часу, то зміни ще помітніші. Якщо у 2007 році 18,4% домогосподарств не мали поруч медичного закладу або аптеки, то у 2021 році цей показник знизився до 12,4%. Частка тих, хто мав труднощі з викликом швидкої допомоги, зменшилася з 22,8% до 13,1%. Такі цифри стали наслідком підвищення доступності медичних послуг, оновлення автопарку швидких, впровадження ефективних маршрутів екстреної допомоги та покращення логістики.
ВООЗ: медична система стабільно працює у прифронтових регіонах
Міжнародні партнери так само фіксують зміни на краще в українській системі охорони здоров’я. У звіті ВООЗ про фінансовий захист у сфері охорони здоров’я за 2009–2021 роки йдеться, що у 2018 році 17% українських домогосподарств зазнавали катастрофічних витрат на медицину (витрачали на медичні послуги та ліки понад 40% свого річного доходу). Починаючи з 2018 року, цей показник щороку знижувався. Також поступово зменшувалася частка людей, які не змогли отримати необхідну медичну допомогу.
У жовтні 2024 року ВООЗ провела нове дослідження, яке показало: попри війну, українська система охорони здоров’я залишається функціональною навіть у прифронтових регіонах. Цього вдалося досягти завдяки цифровізації, фінансуванню через НСЗУ, пріоритетному розвитку мережі первинної допомоги. На початку війни експерти ВООЗ звертали увагу на проблему доступності ліків на прифронтових територіях. Спільно з партнерами команді Президента вдалося запровадити мобільні аптеки, доставку ліків поштою, відкрити десятки модульних амбулаторій замість закладів, які були знищені ворогом. Дослідження показує, що лише 8% домогосподарств стикаються з проблемою придбання ліків, що пов’язано із підвищенням цін на медичні препарати та їхньою доступністю.
КМІС: рівень неформальних платежів знизився з 43,8% до 16,9%
Згідно з останнім опитуванням Київського міжнародного інституту соціології майже половина українських домогосподарств (48,3%) протягом останнього року мала можливість звертатися до державних медичних закладів, що свідчить про стійкість системи охорони здоров’я. При цьому 87% респондентів зазначили, що залишилися задоволеними якістю отриманих послуг. Навіть у прифронтових регіонах більшість пацієнтів змогли отримати допомогу. Лише 15,7% опитаних зазначили, що не змогли звернутися до лікаря через пошкодження медзакладу або відсутність персоналу. А найвищу довіру серед медиків, згідно з результатами дослідження, викликають саме сімейні лікарі — ключова ланка трансформованої системи.
Ще один важливий показник — рівень неформальних платежів. У 2010 році про них повідомляли 43,8% респондентів, у 2016 — 30,8%, у 2024 — 16,9%. Бачимо тенденцію на поступове витіснення тіньових практик завдяки прозорому фінансуванню та системному нагляду. Неформальні платежі – проблема, з якою Комітет, МОЗ та НСЗУ активно борються.
Отже, комплексні дані із різних джерел щодо розвитку української медицини дають підстави для стриманого оптимізму. Втім, у системі охорони здоров’я залишається достатньо багато викликів. Ми знаємо больові точки системи та з командою Президента продовжуємо системно працювати над покращенням медичної галузі.