Реформа екстреної медичної допомоги: перехід на європейські стандарти

В центрі Лондона – новий артоб'єкт. Українські фронтові медики привезли машину «швидкої» з Харкова до столиці Великої Британії. Розстріляна автівка – чергове свідчення того, що росіяни порушують міжнародне право, атакуючи цивільних медиків. Від початку війни ворог пошкодив, знищив чи захопив майже 500 автомобілів швидкої допомоги. Але навіть в таких умовах ми продовжуємо розвиток екстреної медичної допомоги, в тому числі закуповуємо нові машини швидкої допомоги з найновішим обладнанням.

Фото: надане Михайлом Радуцьким

До війни

На початку нашої каденції Комітет мав амбітні плани розвитку екстреної медичної допомоги. Уряд затвердив концепції реформування «екстренки» до 2023 року, де прописані ключові пріоритети. Ми проводили регулярні зустрічі з керівниками обласних центрів екстреної медичної допомоги. Одна з таких зустрічей відбулася у грудні 2021 року – говорили про проблеми та шляхи їхнього вирішення. Почули скаргу на роботу медиків у гірській місцевості. Звичайні автомобілі «швидкої» не завжди можуть доїхати на виклик засніженими дорогами в горах. Доручили Національній агенції «Медичні закупівлі України» придбати 245 автомобілів на базі Citroen Jumper з повним приводом, що можуть проїхати в умовах снігових заметів та розмитої дороги у горах. Що цікаво, на попередніх закупівлях машин «швидких» на суму в 1 млрд грн вдалося заощадити 346 млн грн. Саме на ці кошти придбали 245 машин Citroen Jumper.

Друге питання, яке порушувалося на зустрічі, стосувалося захисту працівників «швидкої» від агресії пацієнтів. Щороку Нацполіція фіксує сотні випадків агресії проти медиків. Якщо така справа дійде до суду, то скоріш за все, зловмисник лише сплатить штраф по статті «хуліганство». Хоча, наприклад, за напад на журналіста передбачена кримінальна відповідальність.

Під час війни

Сьогодні робота працівників швидкої допомоги стала ще важливішою – вони рятують людей після ворожих обстрілів та вивозять поранених із лінії фронту. Попри повномасштабну війну продовжуємо реалізовувати ключові задачі реформування «екстренки».

Влітку минулого року Кабмін затвердив зміни, які переводять центри екстреної медицини на роботу за європейськими стандартами. Постанова Уряду вводить нове поняття «команда медицини катастроф» відповідно до міжнародних класифікацій ВООЗ. Ці команди поділятимуться на 3 типи: перший – для надання медичної допомоги постраждалим на місці подій та евакуації до медичних закладів, другий – за місцем проживання або перебування постраждалих, третій – за місцем перебування постраждалих з використанням наметів чи стаціонарних будівель.

Також у 2023 році стартував масштабний спільний проєкт МОЗ та Світового банку, в межах якого тренінги проходять 25 тис. працівників «швидкої». Головна мета проєкту – оновити підходи до надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі та зменшення смертності пацієнтів невідкладних станів, а також – розвиток навичок медицини катастроф для порятунку постраждалих від ворожих атак.

Разом з колегами подав до Верховної Ради законопроєкт № 10221. Документ пропонує доповнити Кримінальний кодекс двома статтями, встановивши відповідальність від 5 до 12 років позбавлення волі за напад на медичних працівників, працівників системи «екстренки», аптечних закладів, фахівців з реабілітації та рятувальників. Наразі працюємо з колегами з правоохоронного комітету та МВС над тим, щоб винести документ на голосування до сесійної зали.

Закупівлі «швидких»

Ще один важливий крок реформи – забезпечення бригад «екстренки» новими машинами із сучасним обладнанням. За даними МОЗ, від початку війни ворог пошкодив 103 автівки «швидкої» та 383 машини знищив або захопив. Тобто, недоступні майже 500 машин. Щоб оновити та поповнити автопарк центрів «екстренки», ми закуповуємо сучасні «швидкі» через МЗУ та приймаємо машини як благодійну допомогу.

З 2019 року Національна агенція «Медичні закупівлі України» закупила понад 1,1 тис. сучасних машин «швидких» на понад 2 млрд грн. Більшість з них – «швидкі» типу С, обладнані усім необхідним: кисневими балонами, кардіомоніторами, дефібриляторами, електрокардіографами та апаратами штучної вентиляції легень. Що дає змогу швидко й безпечно доправити тяжко хворих і важкопоранених до лікарні. Ще понад 300 машин Україна отримала від інших країн як допомогу.

І наостанок відзначу, що кожного року наш Комітет наполягає на тому, щоб у проєкті бюджету були пріоритетно закладені кошти на закупівлю «швидких», разом з колегами здійснюємо депутатський контроль за реалізацією стратегії та плануємо, що парламент нарешті ухвалить закон про посилення відповідальності за напад на працівників «швидкої». Плануємо й надалі підтримувати медиків «екстренки».

Михайло Радуцький Михайло Радуцький , Голова Комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram