ГлавнаяБлогиБлог Катерины Одарченко

З’їзд асоціації у сфері лобізму продемонстрував єдність у необхідності законодавства про адвокацію

Кожна держава сучасного типу є багатоструктурною системою, функціонал кожної з елементів системи не завжди врегульований законодавчо. Законодавство взагалі передбачає обмежене коло взаємовідносин, для регулювання, крім того, воно часто не встигає за розвитком суспільства. Іншими словами, законотворці не завжди можуть побачити прогалини в законодавстві і вчасно виправити. Часто, для такої процедури необхідно проводити масштабні події для того, щоб достукатись до парламентарів за досить незначною правкою.

Фото: Анна Стешенко

Адвокації вирішують існуючі проблеми

Такі дії можна розцінювати як лобізм, або адвокацію. Називають це ще «GR» – Government relationship, тобто взаємовідносини між бізнесом чи громадськістю та владою. Одразу варто зазначити, що такі процедури не мають чогось протизаконного, просто суспільне сприйняття самого слова «лобізм» сприймається як дещо негативне. Звісно, у цій галузі існує багато компаній та людей, які займаються такими послугами і не кожен з них дотримується етичних чи професійних правил, а інколи навіть працюють на межі закону.

Так от, щоб не порушувався закон і всі учасники таких взаємовідносин мали офіційний статус і діяли прозоро, необхідно просто ухвалити відповідний закон. Законопроект уже існує і має назву «Про публічну адвокацію». Його презентація та обговорення відбулось 24 вересня на щорічному з’їзді Української асоціації професіоналів у сфері GR та лобізму.

В Європі практика діяльності лобістів має галузеву інституалізацію, тобто як корми вид діяльності і за обсягами ринку сягає масштабів індустрії. Існує відповідний реєстр Transperency Register, де вказаний вичерпний перелік осіб і компаній, які надають такі послуги, сплачуючи податки.

До слова, це питання викликало неабиякий ажіотаж, оскільки на з’їзд прибуло близько 30 представників інших асоціацій, які ділились своїми проблемами, народні депутати, які охоче брали участь в дискусії і виражали свої позиції щодо цього питання.

При чому, питання набагато ширше, ніж прийнято вважали, лобісти це не тільки представники бізнесу, це також і представники, наприклад, національних меншин, які, часто, не можуть знайти діалог з владою і саме лобісти їм приходять на допомогу у цьому.

Українські реалії демонструють свою специфіку лобізму. Наприклад, великий бізнес, який ми називаємо олігархічний, в якості лобістів може звертатись безпосередньо до народних депутатів, або кандидатів у депутати, підтримуючи його передвиборчу кампанію в обмін на лобіювання інтересів. Середній та малий бізнес не має такої змоги. Відповідно, вони звертаються до спеціалізованих компаній, на кшталт політконсалтингових фірм.

При цьому всьому факт полягає у тому, що в Україні законодавство, яке б регулювало сферу лобізму назріло вже давно. І у ньому зацікавлені і бізнес, і влада, і громадянське суспільство. Це практика розвинених країн. Це законодавство створить рівні правила гри, які будуть прозорими відкритими та чесними і це дозволить створити довіру між цими сторонами.

Проблеми асоціацій

На з’їзді, про який було сказано вище, піднімались питання вузькогалузевих проблем у кожній із асоціацій.

Наприклад, благодійник, меценат Уріель Штерн, який у 2018 році став переможцем у номінації «Найкращий адвокаційний кейс року» на Всеукраїнський премії «Кращий GR спеціаліст 2018 року», заявив, що державі лобізм не вигідний, оскільки якщо в країні буде лобізм на якісному рівні, він почне об’єднуватись. Крім цього, він загострив увагу на проблему законодавства в сфері благодійництва. Наприклад в США створений певний інструментарій для благодійних фондів, який пов’язаний з податковими пільгами, інформаційною підтримкою та іншим. В Україні багато освітніх та медичних проектів не працює, оскільки немає відповідного законодавчого інструментарію.

Брошковський Олег, виконавчий директор Ліги приватних оборонних підприємств на зустрічі сказав, що їх досвід показує, що Україні потрібно відходити від радянського рудименту і обновити законодавство, зокрема у сфері лобізму для поліпшення роботи.

За його словами оборонна сфера багато втратила через те, що не було достатньої комунікації між владними комітетами та приватним сектором оборонних підприємств і виразив сподівання, що нинішній склад парламенту буде більш відкритий до діалогу.

Геннадій Радченко, який також має суттєве відношення до сфери GR сказав, що запит на послуги був давно і зараз не втратив актуальності, відповідно, законодавство потрібно.

Варто займатись таким видом діяльності прозоро і відкрито, так буде чесно для кожного і для цього потрібно тільки ухвалення законопроекту.

Інна Зеліско, яка представляла Асоціацію хмелярів України, сказала, що українські хмелярі працюють за стандартами, дія яких добігає кінця.

«Сьогодні стоїть завдання про гармонізацію законодавства, регламентацію стандартів та імплементація норм ЄС», - додала Зеліско.

Вона розповіла про те, що за короткий час асоціації хмелярів вдалось провести низку законів, які дозволяють галузі краще працювати, однак, попереду ще теж лишається багато норм, які необхідно ухвалити. Якби законодавство про лобізм було втілено, ці процедури змогли б пройти швидко, говорить Інна Зеліско.

Лірон Едері, який є головним рабином у Кримову Розі, який багато часу і зусиль присвятив питанню освіти для національних меншин в регіонах, говорить, що українське законодавство занадто зарегульоване у цьому компоненті і створює низку перешкод у реалізації таких проектів. Відповідно, для того, щоб необхідні норми були ухвалені, а головне – почуті у парламенті, необхідно ухвалити законодавство, яке б регулювало взаємовідносини у сфері лобізму.

Сюзана Григоренко, яка є директором Української насіннєвої асоціації, під час доповіді розповідала про приклад в агросекторі, коли сама галузь є багатосекторна і всередині галузі існує тісна комунікація між цими секторами, що дозволяє проводити GRкомунікацію всередині структури.

Іващенко Сергій - виконавчий директор Української зернової асоціації говорив, що їх асоціація, в силу постійних законодавчих змін, регулярно змінює пул питань, тобто стали крос-секторальні, відповідно, для вирішення таких питань необхідно постійно комуні кувати з представниками влади. За його словами, для здійснення лобізму асоціаціям потрібно звертатись до Уряду, до народних депутатів, але тут варто зазначити, що є саморегулюючі організації, які безпосередньо дотичні до лобізму, але не займаються вузькогалузевими питаннями, оскільки у таких сферах можуть часто змінюватись регуляторні правила. І варто ухвалити закон про саморегулюючі організації, поряд з законопроектом про лобізм.

Асоціацію Шовкового Шляху представляла Ірина Нікоряк. За її словами, закон про адвокацію необхідний, в першу чергу для того, щоб врегулювати баланс інтересів між великим бізнесом та владою. В роботі з міжнародними партнерами, така комунікація вкрай важлива, тому держава вцілому має бути зацікавлена у такому законі.

Костянтин Косяченко, що представляв фармацевтичну галузь, під час обговорення говорив, що в Україні часто PR перемагає GR, оскільки є приклади, коли перед тим, як ухвалити певне рішення, йому передує не стільки взаємодія між зацікавленою стороною та владою, яка покликана реалізувати певне право, відбувається піар-кампанія, яка і дає ефект. Як приклад, назвав, що у галузі охорони здоров’я рішення інколи ухвалюються емоційно. Відповідно, для злагодженої роботи, закон про адвокацію може стати вирішенням проблеми.

Член Авіаційного комітету при торгово-промисловій палаті Юлія Красовська сказала, що у сфері авіації існує думка, що будь яке рішення продиктована виключно лобіюванням чиїхось приватних інтересів з корупційною складовою і усіма негативними атрибутами, хоча це не виправдано нічим. Такі міфи потрібно розвінчувати. Для того, щоб вирішити ситуацію, необхідно ухвалити законопроект про публічну адвокацію.

Анастасія Зернова, яка є віце-президентом асоціації професіоналів у сфері GR та лобізму, а також представляла Національну асоціацію адвокатів, говорила, що сьогодні, коли існує політична воля певних парламентарів дослухатись до думки суспільства і профільних асоціацій варто перейти до конструктиву і ухвалити необхідний законопроект. Адже ринок адвокатської діяльності також потребує врегулювання. Законодавство про адвокацію покращить таку взаємодію.

Позиція парламентарів

Народна депутатка Дарина Володіна сказала, що Україні слід брати приклад з розвинених країн, де взаємовідносини між бізнесом, громадськістю та політикою є структурованими і законодавчо врегульованими. Там такі питання вирішені вже давно. Також вона сказала, що готова підтримувати подібну ініціативу.

Її колега Галина Янченко говорила, що специфіка України полягає у тому, що нажаль, для руху законопроекту необхідна зовнішня сила, тобто чинник, який би просував законопроект. Крім цього, для просування законопроекту необхідно формування суспільної думки, оскільки зараз більшість законопроектів, які ухвалюються з конституційною більшістю мають сформовану громадську думку. Це також прерогатива лобістів, які здійснюють усі супровідні процедури. Тому, збалансований законопроект стане запорукою відкритості цього ринку.

Скічко Олександр запевнив, що депутати підтримують ідею створення чітких та прозорих правил взаємодії бізнесу та влади. За його словами, всі зацікавлені у прозорих правилах, які діють у країнах ЄС.

Про те, що актуальність цього законопроекту існує вже досить давно, говорив нардеп Олексій Жмеренецький. Він стверджує, що для суспільства необхідна довіра до такого формату взаємодії і сам законопроект має бути обговорений усіма зацікавленими сторонами для того, щоб його норми відповідали тим інтересам, які відстоює кожна сторона.

Як бачимо, запит на законодавство про лобізм існує у всьому суспільстві. Вже немає тих стереотипів, які існували роками до цього. Бізнес, влада та громадськість розуміє, що адвокація – це прозорість і відкритість замість кулуарностей.

Катерина Одарченко Катерина Одарченко , Политтехнолог, партнер компании «SIC Group Ukrainе», президент Института демократии и развития “PolitA”
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter