ГоловнаБлогиБлог Ірини Славінської

Наша кров переможе: як ДонорUA рятує життя протягом двох років повномасштабної війни

Два роки тому росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, та не слід забувати, що війна насправді триває вже 10 років. Комусь пощастило до 2022 року майже не стикатися з її реаліями, інші ж втрачали домівки, близьких і власні життя ще у 2014-му. Тоді ж з’явилася спільнота ДонорUA. Війна — це про кров, яку наш народ проливає за свою землю та свободу, і ДонорUA стали для країни інструментом, який буквально чи опосередковано зменшує та компенсує наші крововтрати. Проте останні два роки, як і для всієї держави, стали для нас особливо екстремальними.

Фото: dneprcity.net

Повномасштабне вторгнення та нові виклики

І у 2014, і в 2022 роках російська агресія стала для держави та українців каталізатором, через який ми мусили розвиватися в екстремальних умовах, аби надати підтримку якнайбільшій кількості людей. Та після повномасштабного вторгнення ми стали координувати більше складних процесів, з якими держава самотужки впоратися не встигала. Система крові все ще потребує диджиталізації та загалом бачення свого розвитку, а коли настає криза, займатися доводиться не цим, оскільки постійно виникають ситуації, що потребують прийняття швидких рішень.

Станом на 2022 рік ми були найбільшим і єдиним в Україні електронним резервом донорів крові. У перший тиждень після 24 лютого на платформі зареєструвалися 25 тисяч людей. Ми стали плідніше співпрацювати з Міністерством охорони здоров'я та іншими профільними інституціями, які керують системою крові та окремими процесами. Ми багато працювали над забезпеченням центрів крові відповідними витратними матеріалами, а також почали займатися логістикою крові — зокрема фінансуванням перевезення крові до прифронтових міст. Колись ми мріяли про можливість злагодженого транспортування крові між регіонами, та геть не так собі його уявляли.

Протягом першого року повномасштабної війни держава мала пріоритетні напрямки витрат обмеженого бюджету, тому ми спрямували наші ресурси та донати на це. Вже у 2023 держава залучилася у цей процес повноцінно, в тому числі й матеріально — зараз чималі витрати вона бере на себе. Так ми тримаємо резерв на випадок різкого збільшення витрат на логістику крові, а інші ресурси направлені безпосередньо на мобілізацію донорів та виїзні донації.

Трансформація ДонорUA: від ургентних запитів до системної роботи по всій країні

Раніше ми приймали рішення ситуативно, оскільки були маленькою організацією, де на постійній основі працювали до 5 людей, а решта — на волонтерських засадах. У 2022 році ми зрозуміли, що маємо повністю змінювати систему управління, трансформуватися і розвиватися, будувати фундамент для подальшого розвитку. Тож ми стали проводити більше стратегічних сесій та працювати з фахівцями, котрі допомагають пройти нам цю трансформацію правильно — екологічно і конструктивно.

Для нашої команди й особисто для мене в організації важливі цінності, які ми самі транслюємо. Це зокрема розвиток людей і гідна заробітна плата — від цього залежать перспективи організації, а від них — закриття потреб у донорській крові по всій країні. Якихось кардинальних рішень у зв’язку з повномасштабним вторгненням ми не приймали — просто працювали ще більше, намагалися вибудувати системність і оперативно реагувати на кожну окрему проблему.

Головні зміни відбулися з нами з 23 по 28 лютого 2022 року. Ми стали певним кризовим центром прийняття рішень. Багато що відбувалося саме через ДонорUA: логістика, перемовини, комунікація з центрами крові, волонтерами, міжнародними партнерами. Ми стали потужним координаційним центром, об’єднавши зокрема волонтерів у різних містах України та донорів крові на платформі. Ми стали точкою входу в донорство для людей по всій країні та інструментом забезпечення кров’ю всієї системи. До нас почали частіше звертатися — організації довіряли й раніше, але не було такого всеукраїнського запиту. Раніше до нас зверталися окремі пацієнти або їхні родичі — тепер ми відчули, що потрібні всій Україні, і що справді можемо допомагати у таких масштабах.

На сьогодні наша система налічує понад 155 тисяч донорів. Ми не збираємо з людей ніяких медичних даних, і щороку надсилаємо до омбудсмена з прав людини відповідне підтвердження — за запитом будь-хто може його отримати. На початку вторгнення сайт ДонорUA постійно потерпав від DDoS-атак, та попри це ми залишилися однією з найзахищеніших систем. Нас у цьому плані контролювала і водночас підтримувала держава, оскільки ми тісно співпрацювали над формуванням донорського резерву. Для організації роботи ми користуємося офіційними сервісами Microsoft, і постійно вдосконалюємо технічну складову.

У 2023 році ми запустили новий інструмент рекрутингу донорів крові — DonorUA for Teams, де можна створювати власні спільноти та конкурувати з іншими командами. Цей функціонал призначений насамперед для корпоративного донорства, зокрема для бізнесу.

Ми почали предметніше працювати над піаром і маркетингом, і зараз продовжуємо рухатися в цьому напрямку. Ми почали залучати фахівців високого рівня, адже що сильніша і кваліфікованіша команда, то потужніші мають бути керівники в ній.

Якогось особливого джерела мотивації в нас немає — просто проблема ще не вирішена, і це не може не мотивувати. Люди потребують донорської крові постійно, і до моменту, коли пацієнти будуть отримувати її вчасно та в належній якості, ми не зупинимося. Це величезний виклик — зміна системи, реформи. Це практично неможливо зробити силами громадської організації, але ми це робимо. І наша власна робота нас надихає.

Ірина Славінська Ірина Славінська , співзасновниці ДонорUA та Президентки ГО «Всеукраїнська асоціація донорів України»
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram