Найбільших втрат виробники сільгосппродукції зазнали через знищення техніки й устаткування, а також руйнування зерносховищ. Крім того, окупанти викрали або знищили 4 млн тонн вже готової продукції.
В результаті збройної агресії РФ постраждала й галузь тваринництва. Протягом минулого року зафіксована загибель майже півмільйона бджолосімей і понад одного мільйона кіз, овець, корів та свиней.
Новий рік не обіцяє бути легшим для українських аграріїв. Особливо це стосується посівної ярих культур. Через неможливість продати урожай за ринковими цінами, багато українських агровиробників відмовились сіяти озимі культури.
У 2023 році можливі скорочення площ посіву пшениці, ячменю та кукурудзи. В пріоритеті аграріїв будуть олійні культури, каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук. За його словами, сьогодні дешевше залишити кукурудзу на полях, аніж збирати та продавати за цінами нижче собівартості.
Окрім труднощів з власне посівною, збиранням і реалізацією урожаю, аграрії стикаються і з іншими проблемами. Зокрема, тисячі виробників ризикують потрапити під дію статті Закону про кримінальну відповідальність за колабораціонізм. На окупованих територіях Херсонської, Запорізької та Луганської областей сільськогосподарська діяльність вважається злочинною, пояснює голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.
"Закон їх визначає колаборантами, якщо під час окупації їхні підприємства працювали, а отже, «взаємодіяли» із державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території. Хоча вони виконали наказ президента України, який у своєму зверненні навесні 2022-го закликав сіятись всім аграріям, де вони б не перебували", – розповів очільник ВАР на презентації результатів аналітичного дослідження "Аналіз впливу війни на агросектор України".
За словами Андрія Дикуна, виправити ситуацію можуть законопроекти №7647 та №7647, які чітко розмежовують колаборантів і тих, хто працював, щоб мати засоби до існування. Проте парламентарі поки не почали роботи з цими документами.
Зате протягом 2022 року було ухвалено чотири закони та 11 постанов КМУ, які спростили:
- земельні відносини;
- сертифікацію насіння;
- доступ аграріїв до пального, пестицидів та агрохімікатів;
- імпорт харчових продуктів і кормів, продуктів тваринного та рослинного походження, генетичного матеріалу, пестицидів і агрохімікатів;
- виробництво спирту та біоетанолу;
- низку інших агронапрямів.
У 2023 році українська влада продовжить дію спеціальних програм, спрямованих на підтримку вітчизняних виробників сільгосппродукції. Так, уряду вже вдалося спростити доступ аграріїв до кредитних ресурсів: 2022 року понад 40 тис. виробників отримали кредитів на суму 93,3 млрд грн. Також підписано 70 заявок на розвиток садів і вісім заявок на будівництво теплиць загальною вартістю 378 млн грн в рамках програми безповоротних грантів, повідомили Телеграфу в Мінагрополітики.
"У березні Кабмін розширив програму кредитування в межах "5-7-9". Аграрії отримували до 60 млн грн під 0% річних, а на 80% суми надавалися державні гарантії. Як заставу могли пропонувати зерно. Завдяки цьому фінансовому ресурсу вони змогли відносно успішно провести весняну посівну кампанію", – розповідають у міністерстві.
Також серед важливих результатів у питаннях експорту:
- скасування ЄС на рік всіх мит і квот на експорт із України;
- започаткування "Шляхів солідарності" і виділення на їхній розвиток 1 млрд євро;
- домовленості України та Польщі про будівництво транскордонного олієпроводу до Гданська;
- спільна робота з нашими сусідами щодо спрощення процедури експорту вивезення зерна на всіх кордонах;
- започаткування Україною гуманітарної програми "Grain from Ukraine" для недопущення голоду на територіях країн Африки, Азії та Латинської Америки.