ГоловнаБлогиБлог Ігоря Копитіна

Ми знаходимося на тому етапі реформ ОПК, коли зміни вже невідворотні

Уряд оприлюднив програму дій, яка передбачає реформу системи визначення потреб та закупівель створення механізмів конкурентних закупівель, прийняття закону “Про оборонні закупівлі”, впровадження дієвої системи фінансування розробок та виготовлення сучасних зразків зброї та озброєння для ЗСУ й на експорт, захист національного виробника і підтримка підприємств ОПК та космічної галузі, що мають унікальні розробки та технології, сприяння виробництву продукції, яка має значний експортний потенціал.

Фото: EPA/UPG

Уряд планує реалізацію концепції імпортозаміщення та зменшення залежності від імпорту озброєння, поглиблення міждержавної співпраці в галузі ОПК, реформування системи державного експортного контролю за товарами військового призначення та подвійного використання.

У планах також перетворення державного концерну “Укроборонпрому” в акціонерну холдингову компанію з корпоративною моделлю управління. Для чого мають відбутися зміни у законодавстві (закон “Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі”).

Так, доводиться часом чути, що нема чого тішити себе надіями – скільки вже було обіцянок попередніх керманичів і програм, які залишалися на папері. Але я переконаний, що все це дуже важливі кроки, які сприятимуть як забезпеченню української армії високотехнологічним озброєнням, так і зміцненню наших підприємств оборонно-промислового комплексу.

Сьогодні ми спостерігаємо збільшення частки приватних виробників ОПК і зменшення частки державних підприємств. Бізнес – він не просто більш гнучкий, він здатен досягати успіхів навіть за несприятливих умов. І якщо говорити про бізнес сфери ОПК, то компанії однозначно дивляться на перспективу й інвестують у розробки, які будуть все більш затребуваними у майбутньому.

Давайте дивитися правді у очі: нині наша армія отримує в основному модернізовану техніку радянських зразків, адже із початком бойових дій на Донбасі ми стали витягати усе, що ще не встигли продати за кордон, відновлювали це, ремонтували тощо (це принцип “Купуємо те, що виробляється в нас”, ми у “Про оборонні закупівлі” закладаємо інший принцип - “Купуй те, що потрібно”). Звісно, якщо танк чи БТР забезпечити новітньою “начинкою”, вони будуть вже значно сильнішими, будуть більш живучими. Але ми відстаємо, при тому що в країні не припиняється війна – зброя має бути наступного покоління.

Для того, аби дати поштовх розвитку підприємствам ОПК, ми маємо забезпечити, серед іншого, рівні правила гри для приватних і державних компаній. Це, зокрема, передбачає і наш законопроект “Про державне оборонне замовлення”, який пройшов вже перше читання. Він зробить закупівлі оборонної продукції більш прозорими, забезпечить відкритість процедур закупівель. Максимально прибравши гриф секретності з державного оборонного замовлення, ми покладемо край зловживанням, підсиливши громадський контроль.

Відкриті конкурси сприятимуть конкуренції серед виробників, а конкуренція - це можливість запропонувати більш якісну техніку чи зброю і виграти. За законопроектом, Мінекономіки буде формувати реєстр виконавців оборонних замовлень, визначаючи потенційних виконавців за номенклатурою продукції, що виробляється, та можливостям підприємства. Отримавши від державних замовників перелік замовлень, компанії матимуть змогу орієнтуватися, яка продукція є затребуваною і які вимоги до неї. Зараз приватний постачальник має обмежений доступ до інформації щодо програми переозброєння української армії, йому не дають знати чітко про пріоритети.

Зрозуміло, що державне оборонне замовлення не може бути єдиним джерелом прибутку для українських виробників. Потенціал наших виробників значно вищий, навіть за умови суттєвого збільшення фінансування з державного бюджету ми не завантажимо усі виробничі потужності. Відтак, ставка має робитися на експорт. Роль держави тут буде у наданні певних стимулів для виробників, вони ж зможуть зосередитися на розробці саме новітньої техніки, озброєння.

Коли ми говоримо про конкуренцію між державними та приватними компаніями в Україні, це не слід сприймати як намагання повністю все роздержавити під гаслом “Бізнес все одно більш ефективний”. Однозначно у власності держави залишатимуться великі заводи, які виробляють танки тощо. Проте, ті реформи, які проводить влада, мають привабити іноземні компанії, які можуть стати партнерами для цих підприємств державної форми власності, які будуть корпоратизовані. Це шанс оновити застаріле обладнання, залучити фінансування тощо. Україна все ще залишається привабливою - у інших, хай і більш успішних країнах, знають про наші інтелектуальні здібності, нашу здатність створювати інноваційну продукцію.

Зараз є чітке розуміння того, що ми знаходимося на тому етапі, коли зміни вже невідворотні – як з боку влади, так і з боку самих виробників. Час об’єднати наші зусилля аби забезпечити і власні оборонні потреби, і завоювати ніші на зовнішніх ринках.

Ігор Копитін Ігор Копитін , народний депутат України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram