ГоловнаБлогиБлог Ганни Яценко

Зміни споживчої поведінки населення України у відповідь на трансформацію системи цінностей під час пандемії

Обмежувальні протиепідемічні заходи, запроваджені у відповідь на пандемію коронавірусу, спричинили низку економічних та психологічних наслідків для України, зокрема звуження пропозиції, зниження доходів громадян, скорочення робочих місць; виникнення у людей відчуття небезпеки та побоювань заразитися коронавірусом. Зважаючи на суттєвий вплив пандемії на економіку країни та на свідомість людей, чи доцільно припустити, що зазначені наслідки спровокували трансформацію системи цінностей населення України? І якщо, так, то чи зумовило це зміни споживчої поведінки населення? Спробуємо розібратись в цій статті.

Фото: EPA/UPG

Так, за даними ДССУ, за 9 місяців 2020 року найбільшу частку в товарній структурі роздрібного товарообороту підприємств традиційно складали харчові продукти й товари повсякденного попиту. Тобто, як і в попередні роки, у 2020 році споживачі у першу чергу купують товари, які є необхідними для життя. У той же час, можна спостерігати і появу нових тенденцій споживчої поведінки українців під час пандемії. Зокрема в минулому році споживачі обмежили витрати на товари та послуги, які можна віднести до категорії «приємно мати», але які не є життєво необхідними. Так, наприклад, у структурі роздрібного товарообороту зменшилась частка продажу автомобілів (до 6.3%), інших будівельних матеріалів (до 1.8%), дерев’яних виробів. Серед іншого, це може свідчити про підвищення в період пандемії цінності грошей.

Прагнення уникнути зайвих витрат на тлі зниження доходів простежується і у падінні споживчих витрат на ресторани та готелі, відпочинок і культуру (на 38.7% р/р та 28.1% р/р відповідно, у II кварталі 2020 року). Додатковими чинниками скорочення споживчих витрат на ці цілі виступили:

  • звуження пропозиції на тлі вимушених протиепідемічних обмежень у 2020 році (зокрема тимчасова заборона на роботу закладів громадського харчування , призупинення авіарейсів та закриття пасажирського сполучення між містами навесні тощо);
  • падіння попиту через неможливість в повній мірі отримувати задоволення від відпочинку, зокрема на тлі: кількаразової дезінфекції приміщень; необхідності використання засобів індивідуального захисту (респіраторів, захисних масок); заборони проведення фуршетів, обмеження кількості відвідувачів в місцях загального користування (бари, ресторани, басейни, спортзали, приватні пляжі) тощо;
  • посилення сприйняття населенням ризику інфікування COVID-19 через дотримання довготривалої самоізоляції та соціальної дистанції. При чому, відповідальне ставлення населення до власного здоров’я та особистої безпеки, а також дотримання норм безпечної поведінки, скоріш за все, свідчить про зростання під час пандемії COVID-19 цінності самозахисту та цінності здоров’я. Про помітний вплив добровільного соціального дистанціювання на мобільність населення йдеться і у жовтневому огляді світової економіки (World Economic Outlook).

Скорочення грошових витрат населення України на їжу поза домом, дозвілля, культурні потреби негативно вплинуло на динаміку в окремих галузях української економіки, зокрема: розміщування й харчування; діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування; сфери мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (за 9 місяців 2020 року обсяги виробництва цих галузей у річному вимірі знизилися на 28.5%, 11.9%, та 9.5% відповідно ). В контексті подолання проблеми економічного спаду, цікавим є досвід інших країн. Так, наприклад, в Японії споживчі витрати на внутрішній туризм в умовах пандемії стимулюють шляхом надання субсидій туристам (в рамках ініціативи Go To Travel). Ці субсидії покривають до половини витрат подорожуючих, а саме: знижка 35% від загальної вартості туру, а також ваучери – 15% від загальної вартості туру на інші витрати під час поїздки. Додатковим засобом стимулювання витрат на подорожі всередині країни є зниження залізничною компанією Japan Railway East вартості квитка на подорожі з Токіо до Хоккайдо, Нагано, Ніїгата на 50% (з 20 серпня поточного року до березня 2021 року).

Цікавим є і досвід Австралії в стимулюванні розвитку внутрішнього туризму. Так, Австралійська державна установа Tourism Australia (TA) підтримує вітчизняну туристичну галузь під час пандемії COVID-19 шляхом заохочення австралійців витрачати гроші на відпустки в Австралії. Для цього Tourism Australia адаптувала до потреб вітчизняної туристичної галузі міжнародну Програму австралійських спеціалістів (Aussie Specialist Program), проходження якої забезпечує продавців туристичних послуг останніми новинами, а також оновленою інформацією про туристичні пам’ятки Австралії. Поширення цієї інформації серед австралійських клієнтів-мандрівників заохочує останніх обирати туристичні напрямки Австралії. Заохоченню подорожувати Австралією сприяє і YouTube-канал Australian Travel Club, що містить відеоматеріали, присвячені: подорожам відомими туристичними місцями та дикими кутками Зеленого континенту; австралійській флорі та фауні; тонкощам планування подорожей Австралією.

Під час пандемії населення України усвідомило й цінність переваг від діджиталізації та електронної комерції. Зокрема, карантинні обмеження та наслідки пандемії коронавірусу прискорили перехід споживачів до покупок онлайн. Так, за результатами дослідження групи компаній EVO, сума онлайн-покупок українців за 2020 рік зросла на 41%. Збільшилося користування послугами онлайн-кінотеатрів, служб доставки, онлайн-навчання.

Дистанційна робота під час карантину, онлайн-навчання, конференції в онлайн-форматі зумовили потребу у створенні малих офісів вдома, що дещо підтримало подальше зростання кінцевих споживчих витрат населення на предмети домашнього вжитку. Втім, наслідком існуючого в умовах пандемії формату онлайн-комунікації стало усвідомлення українцями цінності особистого спілкування.

Підсумовуючи, зазначимо, що вже сьогодні треба прийняти міри, які б дозволили населенню та бізнесу в Україні повною мірою адаптуватись до поточного карантину та стати менш вразливими до наступних ймовірних хвиль пандемій. При чому, крім короткострокової допомоги (грошова допомога, списання або відтермінування податкового боргу, виплата ЄСВ тощо), на нашу думку, цьому сприятимуть наступні довгострокові заходи:

  • розвиток велоінфраструктури у містах дедалі більше спонукатиме людей використовувати велосипеди, що означатиме менше можливостей для передачі та зараження коронавірусом у громадському транспорті;
  • заохочення українців подорожувати всередині країни. Серед можливих заходів заохочення:
  1. впровадження туристичних ваучерів;
  2. здешевлення вартості квитків на залізничні пасажирські перевезення. І в цьому напрямку вже зроблені певні кроки. Так, наприкінці 2020 року АТ «Укрзалізниця» знизила вартість послуги попереднього бронювання квитків для туристичних груп, запровадила гнучку систему знижок, знизила вартість квитків на 15% на місця у вагонах першого класу швидкісних поїздів класу "Інтерсіті";
  3. реклама внутрішнього туризму (гірськолижних курортів, національних парків, природних заповідників тощо); просування каналів в YouTube, які присвячені подорожам по Україні.

Крім того, очікується, що майбутнє виживання туристичної галузі залежатиме і від створення в країнах туристичних союзів (як наприклад, Програма «Транстасманська туристична зона, вільна від COVID-19» між Новою Зеландією та Австралією).

  • забезпечення можливості віддаленої роботи без нанесення шкоди інформаційній безпеці. Серед іншого, зазначене потребує реформування законодавства, яке стосується кібербезпеки;
  • подальший розвиток ринку електронної комерції зокрема на основі підвищення довіри українців до: фінансової системи; здійснення Інтернет-покупок тощо.

Ганна Яценко Ганна Яценко , Кандидат економічних наук, науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram