1. Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній.
2. Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці.
3. Створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів.
4. Введення безпаперових технологій: заборона державним органам вимагати інформацію, яка міститься в державних базах даних.
5. Демонополізація ринків тепло- і енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, зокрема електромереж і приватної тяги.
6. Інституційна реформа перевіряючих і контролюючих органів: введення персональної відповідальності, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади.
7. Прийняття нового Податкового кодексу Розвитку та Митного кодексу, які будуть містити норми щодо деоффшорізації економіки, радикальне зменшення розміру шкідливих прямих податків, модифікації податку на землю та інше, а також зниження витрат бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси, до цільового показника 35% від ВВП.
8. Введення сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, зменшення штрафних санкцій за порушення трудового законодавства.
9. Збереження поточної спрощеної системи оподаткування. Сприяння легальному мікро- і малому підприємництву, яке формує середній клас в Україні. Створення стимулюючої податкової системи для фізичних осіб-підприємців.
10. Детінізація економіки, зокрема ринку оренди землі та сільгосппродукції. Введення єдиного податкового документа для поліпшення контролю ланцюжка поставок ризикових категорій товарів на території України, стимулювання покупця отримувати фіскальний чек (кешбек, лотерея).
Ці 10 пунктів вже підтримали колишні президенти України - Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко. Тепер ми розраховуємо на те, що ініціатива не залишиться без уваги переможця президентських перегонів та його команди.
На думку українського підприємництва, першим кроком, який має зробити держава для відновлення довіри підприємців має стати ухвалення нового Податкового кодексу розвитку, причому в тому варіанті, який погоджений з бізнесом. За кілька місяців Національна бізнес-коаліція представить Податковий Кодекс Розвитку, в основу якого ліг ліберальний Податковий кодекс, розроблений Асоціацією платників податків і погоджений з підприємцями по всій країні. Сподіваюся, він стане першим документом, який ухвалить новий склад парламенту вже у листопаді-грудні 2019 року.
Одночасно з набранням чинності Податкового Кодексу Розвитку необхідно прийняти нульове декларування для всіх і поставити в цьому питанні крапку.
Працювати за старими правилами вже не вийде. Протягом 2017-2018 рр. було сплачено буцімто 20 млрд гривень «благодійних внесків», - але насправді це було просто ухиляння від сплати 18% податку на прибуток. Понад 4 тисячі державних підприємств – збиткові, і лише 10% з них платять податок на прибуток. Це мільярди гривень, які недоотримує бюджет, і ця цифра набагато вища за 43 мільярдів, які озвучує Мінфін, коли говорить про неможливість заміни податку на прибуток податком на виведений капітал. Але з цього приводу усі фахівці країн, де цей податок успішно працює, говорять, що так некоректно ставити питання: є супутні речі, які дають можливість збільшення надходжень, вони напряму не пов’язані, але в загальній економіці показують результат.
Зараз у нас з'являється унікальна можливість на серйозні зміни. Адже вперше за десятки років в один рік проходять президентські і парламентські вибори. І є шанс створити всі умови для того, щоб наступні 4 роки стали періодом розвитку та економічного зростання. Я вірю, що ми можемо це зробити.