- Нас всіх зараз накриває ейфорія від того, що відбувається на території росії. Це зрозуміла і нормальна реакція, бо якщо добро не переможе зло, то сенсу в існуванні людства просто не має. Зло має бути покаране. Зло, вирощене за мовчазної згоди світу, має перестати існувати. Це та аксіома, яка дає нам всім можливість ще не зʼїхати з розуму за ці два з половиною роки життя.
- Вони будуть мститися. Вночі мене підкинуло від вибухової хвилі. І це був не вихід ППО. Від моменту повітряної тривоги до вибуху не пройшло і хвилини. Тому, як не ігнорувати тривоги я сама не розумію. Бо підняти дітей вночі і спустити кудись за хвилину неможливо. Як берегти себе і своїх дітей, я не знаю. Певно, як і будь-хто з нас.
- Я хоч людина цивільна, і з початку війни взяла за правило не коментувати будь-які події на фронті, все ж скажу очевидну річ. Вони оговтаються і просування не буде таким динамічним. Окрім того, ми не знаємо, і тут слава Богу, яка ціль операції. Військове керівництво та ЗСУ, впевнена, знають, що роблять.
- Будь-який викид адреналіну в кров, чи то від страху чи то від щастя, після його виведення призводить до виснаження нервової системи. Тому, якщо ви починаєте відчувати між ейфорією, приступи зневіри - це біохімія вашого організму. Нічого особливого з вами не відбувається. Усвідомлення свого стану дуже важливе, воно не дає скотитись в глибини депресії.
- За хорошими новинами будуть погані. За поганими хороші. До кінця війни ой як далеко. Тому, не пийте шампанське святкуючи просування ЗСУ, та заспокійливе від новин з Донбасу. Це війна. Вона йде. Її ніхто не зупиняв. Не дозволяйте своїй нервовій системі розганяти амплітуду емоцій з неймовірного плюса в неймовірний мінус. Бо серцеві приступи, онкологію та інші захворювання ніхто не відміняв.
- Тримайте стрій. Нічого не скінчилось. Працюйте там, де ви можете бути максимально ефективними для країни. Давайте собі можливість для відпочинку. І від новин також.
- Дотримуйтесь інформаційної гігієни. Не поширюйте неперевірену інформацію. Є офіційні джерела на них і покладаємось. Інформаційні війни теж війни. І якщо згадати початок війни в 2014-му, то по суті, інформаційна війна перейшла в реальну війну.
- Навантажуйте себе фізично. Бігайте, косіть газон, будуйте щось. Фізичні навантаження випалюють адреналін. І допомагають виробляти гормони щастя. Ні, ви не станете від того дуже щасливою людиною, але це дасть можливість не попрощатись з залишками глузду до кінця війни.
- Не думайте про далеке майбутнє. Не мучте себе питаннями, коли це все закінчиться. Все закінчується. Задача вижити та зберегти дітей.
- Робіть, що можете, та будь що буде. Це сама ліпша порада, яку мені в далекому 2014-му році дав один дуже відомий військовий.
- Тримайтесь. І підтримуйте тих, кому складніше. У кожного свій поріг витривалості. Можете бігти? Біжіть в бік Перемоги. Не можете? Йдіть в бік Перемоги. Не можете? Лежіть в бік Перемоги. Але як тільки відчуєте сили, вставайте та знову йдіть.