Однак попри загальний позитив, законопроєкт 3515 містить також і небезпечні норми, що можуть погіршити навіть поточну ситуацію із справлянням платежів за адмінпослуги. Зокрема, ним пропонуються зміни до Закону «Про адміністративні послуги», а також до галузевих законів, що регулюють плату за базові послуги (реєстрація актів цивільного стану, місця проживання, бізнесу, нерухомості тощо). Згідно цих змін, розміри адміністративних зборів за надання таких послуг і порядок їх справляння визначатимуться Кабміном. Таким чином, законопроєкт передбачає передання повноважень із встановлення адмінзборів від Верховної Ради до Уряду. Останній, в свою чергу, встановлюватиме їх на рівні підзаконних актів, які можна досить швидко і досить непрозоро для суспільства змінювати (на відміну від закону).
На превеликий жаль, попередній досвід України засвідчує, що там, де збір за послуги встановлюється на підзаконному рівні, там він, як правило, непрозорий, недостатньо обґрунтований і навіть може супроводжуватися незаконними поборами. Незаконні побори за паспорти у «Паспортному сервісі», заробляння на «Шлюбі за добу» є гарними тому ілюстраціями.
Тут варто згадати і практику так званих «переліків послуг», які затверджував Уряд. Досить часто вона передбачала «хитрість», коли одну адміністративну послугу міністерства подрібнювали на кілька окремих і встановлювали плату за кожну з них. Такі переліки затверджував Кабмін (наприклад, Постанова Кабміну № 1098 «Деякі питання надання підрозділами МВС, Нацполіції та ДМС платних послуг») або Перелік платних послуг, які можуть надаватися відділами державної реєстрації актів цивільного стану (затверджений постановою КМУ 22 грудня 2010 р. № 1168). Більше того, вартість таких послуг можна було швидко й непомітно для суспільства підвищувати.
Це свавілля дещо мінімізував Закон «Про адмінпослуги», згідно з статтею 11 якого «розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом …». Але саме цю норму пропонується прибрати законопроєктом…
То що необхідно робити?
Законопроєкт 3515 необхідно суттєво доопрацювати до другого читання, вилучивши із нього усі зміни, які пропонують встановлення адмінзборів за базові (найзатребуваніші) послуги Кабміном. Натомість, необхідно додатково ухвалити інший нормативний акт – закон про адміністративний збір.
Варто зазначити, що у Верховній Раді України вже давно зареєстровано проєкт Закону № 4380 «Про адміністративний збір», підготовлений за аналогами країн ЄС (Польщі, Чехії, ФРН). Він надає законодавче визначення поняття та призначення такого збору, визначає принципи державної політики у сфері плати за надання адмінпослуг, встановлює порядок розрахунку адмінзборів, їх сплати, а також містить перелік усіх базових (найпопулярніших) адмінпослуг, де щодо кожної з них встановлено чіткий розмір платежу.
Відповідно, саме такий закон дозволить запровадити справедливий та прозорий механізм нарахування, встановлення розмірів та порядку оплати таких зборів. Громадяни чітко знатимуть, яку конкретну суму їм необхідно сплатити за потрібну від держави послугу. Кожен такий платіж буде обґрунтований та покриватиме принаймні частково собівартість наданої послуги.
Люди також отримають захист від незаконних поборів. Зокрема, завдяки переліку базових адмінпослуг із чітко встановленими зборами за їх надання.
Органи місцевого самоврядування (ОМС), в свою чергу, отримуватимуть належні надходження до своїх бюджетів, що дозволятиме їм підтримувати та покращувати свій сервіс. 4380 підтримується всеукраїнськими асоціаціями ОМС, на попередніх етапах підтримувався фахівцями Мінрегіону та Мінфіну, і має позитивний висновок бюджетного комітету Парламенту. Отже, прийшов час системно навести лад у сфері оплати за адмінпослуги.
Автор: Євген Школьний, експерт Центру політико-правових реформ