Зважаючи на політичну волю чинної влади, ухвалення закону про місцеві референдуми є питанням найближчого часу. У цій статті ми розберемося, яким чином громадяни зможуть ефективно користуватися цим інструментом народовладдя, який закладений у законопроєкті.
Яке питання можна виносити на місцевий референдум?
Законопроєкт визначає 5 чітких предметів, стосовно яких можна провести референдум, та доволі широкий 6-ий предмет, який стосується питання місцевого значення.
До питання місцевого значення фактично відносяться інші повноваження органів місцевого самоврядування. Але не можна не забувати за певні обмеження, що стосуються предмету. Відтак, законопроєкт прямо забороняє проводити референдум з восьми питань.
Вимоги до формулювання питання доволі чітко регламентовані законопроєктом. Питання має пропонувати виборцю чіткі відповіді «так» або «ні», має бути чітким і зрозумілим, що не допускає різних тлумачень. Питання не може вводити виборця в оману, наводити на певну відповідь, містити вказівку, натяк, підбурювання чи інше спонукання до підтримки чи відхилення референдумної пропозиції (стаття 17 законопроєкту).
Перевірятиме питання на відповідність закону Центральна виборча комісія. Для цього вона зможе звернутися по консультацію, зокрема, до наукових установ чи громадських організацій. Якщо ЦВК вбачає незаконність у запропонованому питанні референдуму, територіальна комісія як уповноважений орган ухвалює рішення про відмову в призначенні референдуму.
Отже, під час ініціювання референдуму критично важливо дотримуватися вимог до формулювання питання, а також перевірити, чи взагалі можна виносити таке питання на референдум.
Як ініціювати місцевий референдум?
Громада може ініціювати проведення референдуму з чотирьох питань:
- скасування нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування (у цілому або його окремих положень);
- дострокового припинення повноважень місцевого голови;
- дострокового припинення повноважень місцевої ради;
- питання місцевого значення.
Інфографіка нижче демонструє поетапно референдумний процес за ініціативою громади на прикладі референдуму з питання місцевого значення.
Збори жителів громади
Спершу виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідної громади (далі для зручності використовуватимемо «жителі громади»), мають зібратися на зборах, інформація про проведення яких заздалегідь поширюється в громаді для залучення якомога більшої кількості жителів. Законопроєкт передбачає певні формальні вимоги до реєстрації учасників таких зборів та ведення протоколу зборів для юридично коректного оформлення самого факту проведення цих зборів та їхніх результатів (аби виборці могли захистити свої права у випадку їх порушення).
На своїх зборах жителі громади, по-перше, визначаються, чи доцільно взагалі проводити референдум. По-друге, затверджують формулювання питання, яке буде винесене на референдум. Зрештою, з числа учасників зборів формується ініціативна група. Мінімальна кількість учасників зборів та кількість членів ініціативної групи залежить від розміру громади (детальніше див. інфографіку).
Ініціативна група
Основне завдання ініціативної групи – збір підписів жителів громади на підтримку проведення референдуму.
Законопроєкт передбачає мінімальну підтримку проведення референдуму на рівні 10% жителів громади, аби територіальна комісія могла проголосити його проведення. Саме збором підписів цих 10% жителів громади займатиметься ініціативна група, на що вона має 60 днів.
Для провадження своєї діяльності ініціативна група має зареєструватися в територіальній комісії, після чого вона вважатиметься повноцінним суб’єктом референдумного процесу і може почати збір підписів.
Збір підписів
Ініціативна група має утворити власний фонд, за рахунок якого відбуватимуться підготовка та збір підписів, а також агітація за підтримку проведення референдуму. Цей фонд наповнюватиметься за рахунок власних коштів членів ініціативної групи, а також добровільних внесків осіб. Загальний розмір фонду ініціативної групи законопроєктом не обмежується, а залишок коштів фонду (разом з подальшими надходженнями коштів членів групи та добровільних внесків) після збору підписів ініціативна група зможе використовувати для проведення безпосередньо агітації за чи проти питання референдуму.
Збирати підписи на підтримку проведення референдуму можуть лише члени ініціативної групи (вони отримують відповідне посвідчення). Підписи, зібрані іншими особами, територіальна комісія буде вважати недійсними.
У підписному листі виборці, які підтримують проведення референдуму, мають заповнити графи з такою інформацією:
1) прізвище, ім’я та по батькові;
2) число, місяць та рік народження;
3) громадянство;
4) виборча адреса;
5) контактний номер телефону;
6) назва, номер і серія документа, що посвідчує особу;
7) дата проставляння підпису;
8) особистий підпис.
В останній день строку, коли можна збирати підписи, ініціативна група передає підписні листи до територіальної комісії для перевірки достовірності інформації. Строк, у який комісія має здійснити таку перевірку, залежить від розміру громади – від 10 до 30 днів.
Якщо проведення референдуму підтримало менше 10% жителів громади, територіальна комісія ухвалює рішення про припинення процедури ініціювання місцевого референдуму.
Якщо ж громада висловила бажання проводити референдум (тобто було зібрано щонайменше 10% підписів жителів громади), територіальна комісія призначить проведення референдуму в останню неділю 60-денного строку з дня ухвалення такого рішення.
Наразі норми законопроєкту регламентують досить реалістичну процедуру ініціювання місцевого референдуму в громаді безпосередньо її мешканцями. Впровадження такої можливості, по-перше, у коротко- та середньостроковій перспективі допоможе громадянам безпосередньо ухвалювати важливі рішення у своїх громадах. По-друге, у довгостроковій перспективі впровадження цього інструменту може допомогти зменшити рівень політичного відчуження українців, оскільки через підвищення політичної культури на місцях підвищить політичну культурі й на національному рівні.
Автор: Денис Гартвіг, експерт ЦППР