Невизначеність і тривога
Типовим для респондентів та респонденток протягом третього року повномасштабної війни станом було відчуття невизначеності та тривоги за майбутнє.
Опитані люди відчували тривогу через постійні зміни в країні та на міжнародній арені, зокрема у питаннях дипломатичних стосунків України та США. Значну кількість опитаних хвилювало, як буде розвиватися війна, можливість повторного наступу, завершення війни, страх, що Україна програє, або того, що війна триватиме ще довго.
«Через нестабільність допомоги від західних країн та особливо після виборів в США зʼявилося відчуття невпевненості й абсолютної непередбачуваності ходу подій».
Жінка, 18 років, Київ
Серед сценаріїв подальшого розвитку повномасштабної війни найбільшу тривогу у респонденток та респондентів викликали можливість укладання несправедливого мирного договору, ризик тимчасової окупації більшої кількості територій України та припинення війни лише на певний період. Питання окупації та повторного наступу часто турбували людей, які на момент проведення опитування проживали у прифронтових громадах.
«[Тривожить] те, що в нашому місті значно почастішали обстріли, руйнування, загибелі мирних людей. Що фронт наближається і є загроза повторного вторгнення російських окупантів».
Жінка, 36 років, Суми
У контексті війни, значну частину учасників та учасниць дослідження турбувала безпека власна та рідних, зокрема військових. У відповідях часто йшлося про те, що людей хвилюють обстріли їхніх населених пунктів або місць, де живуть їхні рідні.
«[Турбує] безпека. Діти в Києві. Чоловік та рідні брати і сестри на війні. Навколо немає відчуття безпеки».
Жінка, 49 років, Дніпро
Багатьох респондентів та респонденток турбували труднощі з плануванням майбутнього. Через безпекову ситуацію та невизначеність майбутнього, в деяких людей виникали питання, чи залишатися їм жити в Україні, яке рішення щодо переїзду та проживання приймати. Багаторазово про це йшлося у відповідях респондент_ок з прифронтових регіонів України та тих, які зазнають частіших обстрілів від росіян.
«[Турбує] невизначеність. Війна підкрадається знов, тому незрозуміло, куди бігти далі, що брати з собою, де шукати житло, гроші».
Чоловік, 38 років, Охтирка, Сумська область
Фінансові труднощі
Частина опитаних людей писали, що відчували страх втратити роботу та можливість забезпечувати себе та рідних засобами для прожиття. Частина респондентів та респонденток пережили погіршення фінансового становища, труднощі з пошуком роботи, зменшення рівня доходів тощо. У цьому контексті деякі з них згадували, що їх турбує підвищення цін, тому базові речі, як-от комунальні послуги, харчові продукти та проїзд, можуть стати недоступними для них.
«[...] Катастрофічна нестача грошей. Ціни ростуть, зарплати — ні. [Моїх доходів] заледве вистачає на їжу, я маю борги за комунальні послуги, а якщо хтось із нас серйозно захворіє, грошей на лікування просто не буде».
Жінка, 45 років, Київ
Постійне відчуття небезпеки, невизначеність, нестабільність, зокрема і фінансова, надмірне навантаження негативно впливали на емоційний стан та здоровʼя. Навіть ті респонденти та респондентки, які писали про деякі покращення їхнього емоційного стану протягом останнього часу, називали свій загальний стан радше незадовільним та згадували про переживання негативних емоцій. В деяких випадках, учасники та учасниці дослідження розповідали про втрату відчуття меж між роботою, побутовими обов'язками та вільним часом, а також погіршення стану здоровʼя. При цьому у них не завжди був час на відпочинок, турботу про своє здоровʼя або фінанси на потрібні медичні послуги, що ще більше погіршувало їхній стан.
«Емоційна та психологічна виснаженість, але немає вибору. Треба триматись та підтримувати оточуючих. Вселяти впевненість у власних дітей».
Чоловік, 45 років, Костянтинівка, Донецька область
Надія на краще і допомога Силам оборони
Попри емоційні та фінансові труднощі, невизначеність та тривогу за майбутнє, значна частина учасників та учасниць дослідження долучалася до підтримки Сил оборони та постраждалих людей. Деякі з них вказували на посилення своєї ролі у війні. Вони почувались потрібними через власний внесок.
Найчастіше опитані люди описували свою роль через тилову підтримку: фінансові пожертви, волонтерство. Ті з них, які займались волонтерством, були залучені до фізичної допомоги: плели маскувальні сітки, виготовляли окопні свічки, вʼязали шкарпетки, готували їжу, пакували передачі на фронт, допомагали розбирати завали після обстрілів.
«Волонтерю вже 3 роки — плетемо маскувальні сітки, в\'яжу шкарпетки, донатимо кошти на допомогу ЗСУ».
Жінка, 57 років, Дніпро
Також частина респондентів та респонденток організовувала та поширювала збори, займалася закупівлею необхідних речей для військових. Деякі учасники та учасниці дослідження безоплатно надавали свої професійні послуги. Наприклад, консультували, проводили тренінги, заходи на підтримку ветеранів та ветеранок, військових та їхніх родин, надавали емоційну підтримку людям, які постраждали від війни. Учасники та учасни_ці дослідження також згадували про емоційну підтримку близьких як свою роль у війні.
Деякі люди вже служили в Силах оборони, готувались до служби або ж змінювали свою зайнятість на таку, яка, на їхню думку, приносила більше суспільної користі.
«За останній рік осмислив думку служби в Збройних силах, визначився чи це не просто тимчасове бажання та зрозумів особисту аргументацію та мету. Хочу долучитися до Збройних сил після навчання».
Чоловік, 22 роки, Дніпропетровська область
Частина учасників та учасниць дослідження зберігала віру у позитивний розвиток подій на фронті та перемогу України у війні, зокрема через успіхи, яких Україна досягла завдяки дипломатичним та військовим зусиллям.
«Оптимізм тримається на надії, яку, мабуть, виховали казки в дитинстві. [...] Не дивлячись на весь треш в словах експертів, патологічно вірю, що все це колись скінчиться і Україна поверне території».
Жінка, 40 років, Кременчук, Полтавська область
Матеріал підготовлений у межах програми Vidnova Lab, створеної Commit gGmbH за фінансової підтримки Фонду Роберта Боша.
Авторка: Олеся Будз, аналітикиня Cedos, проєктна менеджерка