Підприємства торгівлі після дев’яти місяців поспіль позитивних очікувань погіршили оцінки своєї ділової активності унаслідок скорочення обсягу імпорту товарів через блокування кордону та зниження купівельної спроможності населення: секторальний індекс у грудні знизився до 46.9 з 50.9 у листопаді. Підприємства сфери послуг посилили негативні оцінки результатів своєї поточної діяльності, зважаючи на логістичні труднощі з перетином кордону, високі ціни на пальне та слабкий попит: секторальний індекс становив 44.0 порівняно з 48.4 у листопаді. На відміну від попереднього місяця, учасники опитування очікували зменшення обсягу наданих послуг та обсягу послуг у процесі виконання, а також прогнозували подальше скорочення обсягу нових замовлень.
Підприємства будівництва дещо пом'якшили, але втретє поспіль надали найпесимістичніші серед інших секторів оцінки економічних результатів своєї діяльності, зважаючи на сезонне падіння економічної активності, звуження інвестиційного попиту та брак кваліфікованих кадрів: секторальний індекс становив 42.1 (у листопаді – 40.6). Респонденти зберегли очікування щодо зменшення, хоч і нижчими темпами, обсягів будівництва, закупівлі сировини та матеріалів, а також і надалі прогнозували скорочення обсягу нових замовлень.
Підприємства промисловості другий місяць поспіль прогнозували погіршення результатів своєї економічної діяльності, зважаючи на зменшення обсягів експортно-імпортних операцій, зростання витрат на логістику через блокування кордону та високі ціни на пальне: секторальний індекс у грудні знизився до 46.9 (у листопаді – 49.2). Респонденти продовжували очікувати збільшення, хоча й нижчими темпами, обсягів виготовленої продукції, натомість прогнозували зменшення запасів сировини та матеріалів і обсягів нових замовлень на продукцію. Оцінки щодо залишків готової продукції погіршилися, крім того, посилилися негативні оцінки щодо обсягів нових експортних замовлень на продукцію, а також обсягів незавершеного виробництва.
Про погіршення очікувань промислових підприємств свідчить також опитування, проведене Держстатом. Так, у грудні 2023р. індикатор ділової впевненості в промисловості та в переробній промисловості знизився порівняно із листопадом 2023р. на 2,7 в.п. і становив мінус 13,5% та мінус 15,6% відповідно. При цьому, очікування в грудні 2023р. щодо обсягу виробництва продукції в найближчі три місяці в промисловості становили мінус 9%, у переробній промисловості – мінус 14%. Крім того, за результатами обстеження промислових підприємств у грудні 2023р. виявлено, що у найближчі три місяці промислові підприємства очікують зростання відпускних цін на продукцію свого виробництва, уповільнення темпів зменшення кількості працівників та забезпеченість замовленнями, як і в листопаді 2023р., – у середньому на чотири місяці.
Підтримці переробних підприємств в Україні сприяє урядова програма грантової підтримки. У 2023 році за урядовою грантовою програмою для переробних підприємств було виділено 2,62 млрд гривень. Умовою видачі грантів є створення підприємствами до 25 нових робочих місць, тож з моменту старту програми роботу отримали майже 10 тисяч людей. За статистикою, серед переробних компаній, котрі подаються на гранти найпопулярнішими є виробництво харчових продуктів, оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка, крім меблів; виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування, та виробництво меблів.
Бюджетна сфера
За даними НБУ, упродовж 2023 року Уряд України залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 401.8 млрд грн, 3,7 млрд дол. США та 735,8 млн євро. На погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами за цей період спрямовано 216,0 млрд грн, 3,3 млрд дол. США та 588,0 млн євро. Таким чином, протягом 2023 року запозичення Міністерства фінансів на внутрішньому борговому ринку в еквіваленті перевищували виплати погашення за облігаціями внутрішньої державної позики на 204,1 млрд грн, зокрема в грудні – на 31,1 млрд грн в еквіваленті. Роловер вкладень у ОВДП за підсумками 2023 року становить 150% за номіналом у всіх валютах за поточним офіційним курсом.
Максимальна дохідність ОВДП, що розміщуються на аукціонах, у грудні 2023 року становила у гривні 18,60% річних, в доларах США – 4,66% річних, в євро – 3,20% річних. Найбільший обсяг цих цінних паперів, як і раніше, сконцентрований банками – первинними дилерами. Другим за обсягом є портфель військових облігацій у власності громадян та бізнесу України. На 1 січня 2024 року він становив 42,6 млрд грн або 28,4% від загального обсягу придбаних гривневих військових ОВДП, 1,0 млрд дол. США або 55,3% від загального обсягу військових ОВДП, номінованих у дол. США та 102,8 млн євро або 17,4% від загального обсягу ОВДП, номінованих у євро. Загальний портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб на 1 січня 2024 року становив 85,4 млрд грн в еквіваленті порівняно з 34,5 млрд грн в еквіваленті на 1 січня 2023 року
Валютний ринок
За 11 місяців 2023 року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України становив майже 9 млрд доларів США. Основним чинником дефіциту ПР виступало негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами (34 млрд доларів США), що було частково компенсоване надходженнями з оплати праці (10,7 млрд доларів США) та грантовою зовнішньою підтримкою офіційного сектору (17,8 млрд доларів США). Надходження прямих іноземних інвестицій за 11 міс. 2023 року становили 4,5 млрд доларів США та забезпечувалися головним чином реінвестованими доходами (3,5 млрд доларів США).
Обсяг чистих інтервенцій НБУ з продажу іноземної валюти з метою компенсації структурного дефіциту валюти та збалансування ринку за 11 міс. 2023 року становив 25 млрд доларів США. Чистий попит на готівкову валюту за 11 міс. 2023 р. становив 2,5 млрд доларів США. Станом на 1 грудня 2023 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 38,8 млрд доларів США. У листопаді вони знизилися на 0,5% зважаючи на переважання обсягу інтервенцій НБУ для підтримки курсової стійкості та боргових виплат над обсягом надходжень від міжнародних партнерів.
Фінансовий сектор
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до понад 820 млрд грн. Переважний обсяг вільної ліквідності розміщено у депозитних сертифікатах НБУ (640 млрд грн). Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності продовжували виступати витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюту зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ.
За минулий тиждень на умовах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» видано 661 пільгових кредитів на загальну суму 3,7 млрд грн, у тому числі банками державного сектору економіки – 496 кредитів на суму 2,3 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні у рамках Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» укладено 44,1 тис. кредитних договорів на загальну суму 177,2 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 33 тис. кредитів на суму 99,3 млрд грн), з яких 12,38 млрд грн – на інвестиційні цілі, 8,88 млрд грн – як антикризові кредити, 3,73 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів, 36,31 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників, 58,23 млрд грн – на антивоєнні цілі.
Сектор депозитних корпорацій
Діяльність банківського сектора за 11 місяців 2023 року характеризувався зниженням рівня фінансових посередницьких послуг та високим рівнем прибутковості. В банківській системі зосереджено понад 2,2 трлн. грн. депозитів юридичних та фізичних осіб. Вільні ліквідні кошти банків становлять майже 1,0 трлн. грн. Однак перерозподіл цих коштів на цілі підтримки економічного розвитку чи фінансування фіскального дефіциту залишається вкрай слабким.
Так, станом на 1 грудня 2023 р. видані банками кредити становили лише 1 трлн. грн, що номінально на 1,2% нижче рівня початку року (по кредитах бізнесу: 751 млрд. грн та -2,8% відповідно). В останні місяці спостерігається деяке пожвавлення рівня кредитування: +40 млрд. грн. кредитного портфеля за липень-листопад. Однак, приріст депозитів за цей же період був майже втричі більшим +107 млрд. грн.
Банківська ліквідність продовжує прогресивно зростати так само як і прибутковість банківської діяльності. З початку грудня станом на 28.12.2023 загальна ліквідність банків (обов’язкові резерви + депозитні сертифікати) зросла на 115 млрд. грн. (+14%), а з початку року – на 424 млрд. грн. (збільшення на 80%). Основна причина зростання банківської ліквідності - фіскальний дефіцит. Переважна частина ліквідності банків знаходиться в депозитних сертифікатах НБУ – 65% або майже 620 млрд. грн. В 2023 р. вкладення банків у депозитні сертифікати приносили дохідність банкам від 15 до 25% річних (при середній інфляції у 14%). Депозитні сертифікати формують понад 30% усіх процентних доходів банків, що вище інших типів процентних доходів (за кредитами бізнесу, за споживчими кредитами, за ОВДП тощо). Чистий прибуток банківської системи за 11 місяців 2023 р. досяг 131 млрд. грн. (приріст в 7 раз до попереднього року).
Інвестиції банків у державні облігації залишаються помірними. Чисті інвестиції банків у гривневі ОВДП з початку року зросли на 171 млрд. грн. (до 575 млрд. грн). Приблизно на таку ж суму збільшились бенч-марк ОВДП на балансі банків після надання банкам дозволу формувати обов’язкові резерви банків за рахунок спеціальних випусків ОВДП. Тобто фактично розширення інвестицій банків за межами дії фактора змін нормативного регулювання ліквідності – не спостерігається. Банки переважно здійснюють роловер погашених ОВДП у нові випуски ОВДП без розширення (не рахуючи бенч-марк ОВДП).
Загалом мультиплікатор грошової маси (відношення грошової маси М3 до сумарної величини грошової бази та депозитних сертифікатів) знаходиться на рівні нижче – 2,0, що характеризує критично низький рівень фінансового посередництва в економіці. Для порівняння, за підсумками 2022 р. грошовий мультиплікатор США становив 4,0, Польщі – 3,2, Грузії – 3,3.
Таким чином, можна констатувати, що діяльність банків, як фінансових посередників економіки, не сприяє ефективному перерозподілу внутрішніх заощаджень на цілі інвестиційного розвитку країни.