Кредитування економіки має стати основою розвитку

Кабінет Міністрів України виділив додаткові 1,3 млрд гривень на гранти за програмами єРобота на розвиток власного бізнесу та створення або розвиток переробних підприємств. За оцінками Мінекономіки збільшення фінансування грантових програм єРобота дозволить забезпечити фінансування близько 2300 грантів на розвиток власного бізнесу, а також 113 грантів на створення або розвиток переробних підприємств. Загалом, від початку дії урядової грантової програми єРобота (з липня 2022 р.) держава інвестувала в розвиток малого та середнього бізнесу через гранти 5,5 млрд грн. Грантові кошти на започаткування або розширення власної справи отримали 10 400 українців.

Фото: diia.gov.ua

До підвищення стійкості українського бізнесу в умовах війни долучаються також міжнародні партнери. Так, проєкт USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» у партнерстві з Міністерством економіки України оголосив про початок нової грантової програми для середніх та великих підприємств. Загальна сума фінансування складає $15 мільйонів. Один бізнес зможе отримати грант від $250 тисяч до $2 мільйонів. До участі в програмі запрошуються підприємства з орієнтовним мінімальним обсягом річних продажів на рівні $8 мільйонів у гривневому еквіваленті. Грантове фінансування учасники програми повинні спрямувати на розвиток бізнесу. Зокрема, для збільшення продажів, нарощування експорту та створення нових робочих місць.

Бюджетна сфера

За повідомленням Міністерства фінансів у 2023 році Україна отримала 18 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС, майже половину від загального обсягу зовнішнього фінансування бюджету. Зокрема, 21 грудня, до Державного бюджету України надійшли 1,5 млрд євро від ЄС, останній транш в рамках масштабної програми макрофінансової допомоги (МФД+) у 18 млрд євро на 2023 рік. Кошти спрямовуються на пріоритетні потреби держбюджету у соціальній та гуманітарній сферах. Україна отримує фінансування у рамках МФД+ на пільгових умовах з терміном погашення кредиту 35 років. Відсотки та інші пов’язані платежі за обслуговування кредиту замість України компенсуватимуть країни ЄС.

Окрім того, Україна отримала 1,34 млрд доларів США як шосте додаткове фінансування в рамках проекту Світового банку "Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні" (PEACE in Ukraine). Фінансування складається з позики Світового банку у розмірі 1,086 млрд доларів США, які надійшли через Цільовий фонд з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine) під гарантії Уряду Японії. Шосте додаткове фінансування проекту PEACE in Ukraine містить також і грантову складову: 190 млн доларів США від Норвегії через Цільовий фонд підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF); 50 млн доларів США від Уряду Сполучених Штатів Америки; 20 млн доларів США від Уряду Швейцарії. Кошти будуть спрямовані на часткову компенсацію видатків держбюджету України не пов’язаних зі сферою безпеки та оборони, зокрема на пенсійні виплати та виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Валютний ринок

Попит на іноземну валюту на міжбанківському ринку продовжує суттєво перевищувати пропозицію. Структурний дефіцит валюти на міжбанку активно задовольняється Національним банком – інтервенції з продажу іноземної валюти минулого тижня становили 978 млн доларів США (порівняно з 864 млн доларів США тижнем раніше).

Вагомим чинником значного попиту на іноземну валюту продовжує залишатися дефіцит зовнішньої торгівлі товарами і послугами, який за 10 міс. 2023 року перевищив 31 млрд доларів США та наразі компенсується надходженнями переказів від мігрантів та офіційної допомоги (у формі кредитів та грантів). Це дозволяє утримувати обсяг міжнародних резервів (38,8 млрд доларів США станом на 1 грудня 2023 р.) на рівні, достатньому для задоволення попиту на іноземну валюту та виконання міжнародних зобов’язань України.

Фінансовий сектор

Чистий прибуток банківської системи України за 11 місяців 2023 року перевищив 130 млрд гривень. Його головним драйвером виступали чисті процентні доходи банків, які зросли у річному вимірі на 34,5% через більш швидке зростання ставок по активних операціях банків порівняно із вартістю залучених коштів. Відрахування банків у резерви за активними операціями цього року є незначними (8,7 млрд грн за 11 міс. 2023 р) та не створюють значного тиску на фінансовий результат банків.

Згідно зі Звітом про фінансову стабільність (грудень 2023 р.) “гривневе корпоративне кредитування і надалі підживлюється передусім державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%”. За минулий тиждень на умовах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» видано 634 пільгові кредити на загальну суму 3 млрд грн, у тому числі банками державного сектору економіки – 465 кредитів на суму 1,4 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні у рамках держпрограми укладено 43,5 тис. кредитних договорів на загальну суму 173,5 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 32,5 тис. кредитів на суму 88 млрд грн), з яких 12,01 млрд грн – на інвестиційні цілі, 8,93 млрд грн – як антикризові кредити, 3,73 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів, 36,29 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників, 58,28 млрд грн – на антивоєнні цілі.

Низький рівень банківського кредитування – суттєва перепона для економічного відновлення України.

Про це чітко заявляє МВФ в оновленому Меморандумі в рамках реалізації програми EFF в Україні. Відзначається, що під час війни рівень банківського кредитування української економіки суттєво скоротився (з 18,8% ВВП в 2021 р. до 14,2% ВВП в 2023 р.). І це при тому, що близько 13% кредитного портфеля банків припадає на пільгові програми підтримки кредитування. Однією з причин низького рівня кредитування є спрямування коштів банків у привабливі депозитні сертифікати НБУ.

Навіть МВФ констатує, що мобілізація кредитних ресурсів має стати важливим драйвером зростання приватного сектора та джерелом задоволення значних потреб економіки в інвестиціях в період післявоєнного відновлення. Тому, згідно з вимогами того самого МВФ НБУ повинен розробити комплексну стратегію розширення кредитування економіки країни. Термін виконання цього завдання - до кінця травня 2024 року.

Богдан Данилишин Богдан Данилишин , завідувач кафедри КНЕУ ім. В.Гетьмана
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram