Розвиток цивілізації призводить до того, що харчові продукти в процесі виробництва, зберігання, транспортування все більше забруднюються хімічними канцерогенами, які вже безпосередньо впливають на наш організм при їх споживанні і здатні за певних умов викликати онкологічні хвороби. Саме харчування є основним джерелом надходження канцерогенів в організм людини. З їжею в організм людини надходить до 70% канцерогенів, тоді як з повітрям і питною водою – тільки 30%.
Найчастіше в продукти харчування потрапляють хімічні канцерогени групи поліциклічних ароматичних вуглеводнів, нітрозосполуки, важкі метали, мікотоксини, пестициди.
Канцерогенні поліциклічні ароматичні вуглеводні – велика група канцерогенів, які утворюються внаслідок спалювання органічних речовин. Вона нараховує близько 200 сполук, які є найпоширенішими забруднювачами навколишнього середовища. Найбільш відомий канцероген цієї групи – бензпірен. Його щорічні світові викиди в навколишнє середовище становлять близько 7 тисяч тон. Канцерогени цієї групи здатні викликати у людини рак шкіри, легень, ШКТ, центральної нервової системи та інших органів і систем. Також вони утворюються і накопичуються у димі під час копчення, сушіння в сушарках, тому з онкологічної точки зору потрібно взагалі виключити з раціону всі копчені продукти або вживати їх лише у виняткових випадках. Так, наприклад, банка копчених шпротів за вмістом поліциклічних ароматичних вуглеводнів є еквівалентною за канцерогенною дією на організм 60 викурених пачок цигарок!
Канцерогенні нітрозосполуки надходять у продукти харчування із забрудненого навколишнього середовища, у незначних кількостях вони містяться в копченому, в’яленому, консервованому м’ясі та рибі, темних сортах пива, маринованих і солених овочах. Найголовнішими забруднювачами їжі є нітрати й нітрити. Канцерогенні нітрозамінів викликають розвиток пухлин шлунку, стравоходу, печінки, нирок, сечового міхура та інших органів. Основне джерело надходження нітриту до організму – нітрит натрію, який застосовують у харчових продуктах як консервант при виготовленні ковбасних виробів. Існують наукові дані, що нітрит натрію має канцерогенні властивості, тому харчові продукти, які містять цю речовину, не повинні бути в повсякденному харчуванні.
Таким чином, для мінімізації утворення нітрозамінів у харчових продуктах потрібно зберігати овочі не при кімнатній температурі, а в холодильнику, приготовлену їжу потрібно швидко охолоджувати і теж зберігати в холодильнику.
Канцерогенні мікотоксини – це продукти життєдіяльності пліснявих грибків. Мікотоксини потрапляють у харчові продукти внаслідок паразитування пліснявих грибків на зернових, бобових, горіхах. Мікотоксини є надзвичайно стійкими і не руйнуються при нагріванні та кулінарній обробці. Найбільш сильним канцерогеном із мікотоксинів є афлотоксин. Він здатний викликати розвиток раку печінки, нирок і товстої кишки в дуже малих дозах. Потрібно знати: якщо хліб, сир та інші продукти при зберіганні запліснявіли, то обрізання з них плісняви не допоможе уникнути дії канцерогенних мікотоксинів. Плісняві грибки дуже глибоко проникають у продукти. Тому як би не було жаль викидати продукт, викинути доведеться – якщо Вам здоров’я дорожче.
Важкі метали в продукти харчування потрапляють з оточуючого середовища. Найчастіше в продуктах харчування при їх дослідженні на важкі метали виявляють свинець, миш’як, кадмій, хром, кобальт, нікель. Важкими металами в однаковій мірі забруднені як рослинні, так і тваринні продукти. При хронічному (тривалому) надходженні в організм людини важкі метали здатні накопичуватися та викликати онкологічні хвороби:
- миш’як викликає рак шкіри, легень, сечового міхура, нирок, печінки;
- хром – рак легень, шлунково-кишкового тракту, сечового міхура;
- свинець – порушення репродуктивної системи, рак крові, хвороби центральної нервової системи;
- кадмій – рак нирок і порушення функціонування гормональної системи організму;
- кобальт – рак крові;
- нікель – рак печінки, шлунково-кишкового тракту, крові.
Організм людини має природний захист від канцерогенів, він здатний самовідновлюватися і знищувати канцерогени. Але з віком ця функція організму слабшає. Тому шанс захворіти на рак залежить не тільки від роботи організму, а й також від кількості канцерогенів, які потрапляють до нього. Отже, зменшення надходження канцерогенів в організм, зокрема й через харчові продукти, є значною профілактикою раку. Намагайтеся уникати вживання канцерогенних продуктів, уважно читайте склад на етикетці магазинних «спокус», слідкуйте, щоб обов’язково був сертифікат якості харчової продукції, вживайте овочі та фрукти з необроблених ґрунтів та будьте здорові!