З минулого року ми почали роботу з ідентифікації таких лісів. Наші співробітники виявляють самозалісені ділянки різними способами: як шляхом спостережень та комунікації з місцевою владою, так і за допомогою аналізу супутникових знімків, які дають можливість сформувати так звану «маску лісу», тобто електронну мапу залісених ділянок, яку ми співставляємо з картографією Укрдержліспроєкту та кадастровою картою.
Надалі після ідентифікації починається іноді досить складний діалог з місцевими громадами. Громада може не використовувати ці території, але й віддавати їх державний лісовий фонд також не поспішає. Адже земля – це ресурс, який може знадобитися.
Тому доводиться переконувати, пояснювати, що створені самою природою ліси – це справжній скарб, його треба берегти. Що передача залісених ділянок в управління ДП «Ліси України» – це можливість отримати на своїй територій (для своїх мешканців) справжній ліс із вільним доступом, без необхідності десятиліттями інвестувати у його догляд, охорону, захист.
Ми досягли певного успіху. Багато громад, які спочатку не погоджувалися на передачу ділянок, змінили свою думку.
У цьому році філії ДП “Ліси України” направили понад 700 клопотань до органів місцевого самоврядування на 32 тис. га самозалісених земель та земель під лісорозведення стосовно передачі цих ділянок в постійне лісокористування. Отримали 208 позитивних відповідей на загальну площу 9749 га.
Укладено 107 договорів на виготовлення речових прав на загальну площу 4216 га. По решті ділянок ми ще у процесі завершення юридичних процедур. Адже передача у лісовий фонд дуже непростий, тривалий і витратний процес.
Так, ми маємо перші успіхи, але різниця між кількістю клопотань та кількістю погоджень досить велика. Громади ще вагаються, далеко не всюди наші аргументи чують та сприймають. Ми ще не досягли того рівня довіри, який мав би бути.
Саме тому, з метою пропаганди збереження нічийного лісу, поширення досвіду передачі нічийних лісів у державний лісовий фонд, ДП «Ліси України» цього року запустило міжнародну програму «Forest Recovery». Нашу ініціативу підтримали європейські партнери – Forest Europe та The European State Forest Association (EUSTAFOR).
У рамках проєкту ми обрали та нагородили близько 50 місцевих громад, які відгукнулися на пропозицію ДП «Ліси України» і разом із нами пройшли складний шлях по збереженню нічийного лісу.
Дипломи та нагороди вручали переможцям представники наших регіональних філій. Поруч з адміністративною будівлею громад-учасників проєкту працівниками господарств «Лісів України» висаджувалася символічна ялинка або інші декоративні рослини.
Процедура нагородження, як правило, супроводжувалася обговоренням подальших заходів із розвитку переданих у державний лісовий фонд територій.
Наприклад, на ділянках, частково вкритих лісом, має проводитися додаткова висадка лісу. Захаращені ділянки розчистимо, облаштуємо мінералізовані смуги для протидії пожежам, організуємо під’їзди до пожежних водойм.
Це звичайна робота з догляду, але нам дійсно важливо, що громади, які передали «нічийний ліс», її бачили та розуміли.
Крім того, громади мають відчувати, що передача залісених територій – це можливість доєднатися до екологічного комьюніті, тобто клубу тих, хто реально думає і працює на майбутнє своїх дітей і країни загалом.
Тому плануємо на всіх майданчиках, на всіх рівнях поширювати «золотий перелік» українських громад учасників «Forest Recovery», вчинок яких вартий великої поваги. Я переконаний, що участь в нашому проєкті з часом допоможе нашим переможцям отримати допомогу з боку міжнародних донорів.
Хотів би особисто подякувати кожній громаді, яка пішла нам на зустріч. Це дійсно важлива співпраця, яку ми нарешті налагодили. Успіх будь-якої ініціативи збереження лісів залежить від підтримки місцевого населення. І надважливо, що ми об’єднали людей навколо спільної мети.
У наступному році обов’язково продовжимо «Forest Recovery» – переконаний, що нам вдасться долучити до проєкту ще не один десяток місцевих громад.