Відсоток керівників компаній, які вважають інвестиційне середовище в Україні несприятливим, зріс з 5% до 53% за останні пів року. Ще 34% вважають його скоріше несприятливим. Нейтрально оцінюють поточний інвестиційний клімат 9% директорів, і ще 4% вважають його сприятливим. Найбільше позитивних оцінок ділового середовища було отримано від представників юридичного та консультаційного бізнесу, а також підприємств FMCG сфери. Оцінка піврічної динаміки інвестиційного клімату також відчутно погіршилася. Негативну динаміку спостерігають 79% інвесторів, ще 17% вважають, що діловий клімат не зазнав суттєвих змін. Дещо кращими є прогнози на наступні шість місяців. Тільки 38% очікують подальшого погіршення ситуації, тоді як 36% вважають, що інвестиційний клімат не зазнає суттєвих змін, а 26% прогнозують його покращення до кінця року.
Водночас, попри війну, 91% компаній планують продовжувати працювати на ринку України, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Зокрема, СЕО зазначають про плани інвестицій в аграрну сферу, енергетику, ІТ та телеком, будівництво, фармацевтику, FMCG, нерухомість та інше. До того ж, 12% вважають, що новим інвесторам буде вигідно заходити в Україну цього року, хоча інші 57% респондентів з цим не погоджуються. Серед позитивних змін бізнес-лідери найвище оцінили надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, скасування мит і квот на український експорт та «транспортний безвіз» з ЄС.
Бюджетна сфера
Під час чергового аукціону із розміщення ОВДП, який відбувся 09.08.2022, Міністерством фінансів було підвищено граничний рівень дохідності 6-місячних гривневих облігацій з 10% до 12%, що дозволило залучити до державного бюджету 3,5 млрд. гривень, задовольнивши всі заявки за відповідним інструментом. Натомість за гривневими ОВДП із погашенням у липні та вересні 2023 року граничні ставки дохідності не змінилися порівняно із попереднім аукціоном (14% та 16%), що обмежило обсяг відповідних розміщень.
З урахуванням планових погашень за плинний тиждень обсяг ОВДП в обігу скоротився на 12,6 млрд. гривень, передусім за рахунок скорочення обсягу ОВДП в портфелях банків (-15 млрд. гривень). Також зменшили свої вкладення в ОВДП фізичні особи (-103 млн. гривень за тиждень), а також нерезиденти (-1,6 млрд. гривень), обсяг ОВДП у власності яких знизився до рівня менше 70 млрд. гривень або 6% від загального обсягу ОВДП в обігу. Натомість дещо збільшився портфель ОВДП у власності юридичних осіб (+0,6 млрд. гривень за тиждень) та Національного банку (+3,5 млрд. гривень).
Загалом, за розрахунками Національного банку, з початку повномасштабної війни в Україні обсяг сплачених Урядом України коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 40,4 млрд. гривень перевищив обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП. Зокрема, у квітні від'ємне сальдо внутрішніх боргових операцій уряду становило 2 850,5 млн грн; у травні – 411,0 млн грн; у червні – 20 997,2 млн грн; у липні – 17 095,7 млн грн; з початку серпня – 9 683,5 млн грн.
Зняття обмежень на здійснення операцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках, які були введені 24.02.2022 у зв’язку зі збройним нападом росії на Україну та введенням воєнного стану, стимулюватиме збільшення операцій та ємності вторинного ринку державних цінних паперів, проте може збільшити вартість запозичень Міністерства фінансів для фінансування державного бюджету у разі, якщо дохідність операцій на вторинному ринку ОВДП суттєво перевищуватиме граничну дохідність первинних розміщень.
Валютний ринок
Упродовж першого тижня серпня міжбанківський валютний ринок знову повернувся до переважання попиту на іноземну валюту над пропозицією за клієнтськими операціями банків. Це стало результатом скорочення продажу іноземної валюти клієнтами банків на тлі зростання обсягів його купівлі, у тому числі, під впливом публічної дискусії довкола імовірного запровадження податку на купівлю валюти для здійснення імпортних операцій.
В результаті валютні інтервенції Національного банку знову повернулися у від’ємну площину: чистий продаж іноземної валюти НБУ минулого тижня становив 483 млн. доларів США, що становить близько половини від тижневого обсягу чистого продажу до прийняття рішення про фіксацію офіційного курсу гривні до долара США на рівні 36,57 гривень за 1 долар США.
Фінансовий сектор
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) за плинний тиждень збільшився до понад 280 млрд. гривень (у тому числі, понад 200 млрд. гривень – у депозитних сертифікатах НБУ). Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чиста купівля Національним банком іноземної валюти в банків та збільшення готівкової гривні поза банками зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі.
Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування НБУ: минулого тижня банкам було надано 2 млрд. гривень таких кредитів строком на 1 рік за ставкою 27%. При цьому, заборгованість банків за кредитами рефінансування НБУ скорочується досить високими темпами – за минулий тиждень її обсяг зменшився на 8,6 млрд. гривень або на 9%. Порівняно із піковими значеннями на початку війни заборгованість платоспроможних банків перед регулятором скоротилася понад як удвічі.
Водночас значні ризики, пов’язані із війною, та висока вартість грошей обумовлюють низький апетит банків до кредитування. В цих умовах спрямуванню кредитних ресурсів до реального сектору сприяють державні програми підтримки кредитування. Так, за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 155 пільгових кредитів на загальну суму 1,6 млрд грн. Загальний обсяг виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досяг 45 млрд. гривень, більшість з яких було видано державними банками переважно на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.