Фактор воєнних дій на території України визначає домінантну частину річного приросту інфляції. Економіка пристосовується до нових умов функціонування, змінюються ланцюги постачання, ринки збуту, відбувається перепрофілювання бізнесу. Частину товарів на ринку доводиться замінювати імпортом (наприклад сіль, паливо), що здійснює додатковий тиск на обмінний курс та призводить до імпорту інфляції. Вагома частина приросту споживчих цін пов’язана з передвоєнним підвищення цін в промисловості (+66%).
Зберігається суттєвий негативний вплив на відновлення економіки проблем із логістикою та втрати доступу до експорту морським транспортом. Найбільш негативним цей вплив виявляється для великих експортоорієнтованих підприємств, яким особливо важко швидко перебудувати ланцюги постачання: наприклад Металургійна компанія АрселорМіттал Кривий Ріг була змушена різко скоротити всі види витрат, включаючи зниження заробітної плати, через проблеми з експортом та підвищенням вартості залізничних перевезень.
Зумовлені війною обмеження щодо експорту та імпорту мають численні негативні наслідки для України та можуть мати різні прояви. Наприклад майбутній врожай в Україні зменшиться щонайменше на третину не лише через зменшення посівних площ але й через нестачу/несвоєчасне внесення добрив та застосування засобів захисту рослин. Так за даними Міністерства аграрної політики та продовольства України практично у всіх областях аграрії розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 417,3 тис. га (3%) при врожайності 26,3 ц/га (в 2021 р. врожайність становила близько 45 ц/га)
Натомість чинники інфляції з боку попиту залишаються пригніченими. За оцінками НБУ в ІІ кварталі реальний ВВП скоротився на 40%. Скорочення заробітних плат відносно довоєнного рівня становить від 17 до 30%. Для здійснення найнеобхідніших витрат населення скорочує валютні заощадження: з початку війни чистий продаж валюти населенням на внутрішньому ринку становив 1,1 млрд. доларів США.
Бюджетна сфера
Зважаючи на утримання Міністерством фінансів дохідності за державними запозиченнями на незмінному рівні, обсяг нових ринкових запозичень залишається незначним. На черговому аукціоні, який відбувся 12.07.2022, до державного бюджету було залучено лише 143,5 млн. гривень на строки від 3 місяців до 1 року за ставками від 9,5% до 11% річних, а також 330,4 млн. доларів США на строки від 3 місяців до 1 року за ставками від 3,5% до 4,5%. Характерно, що обсяг поданих заявок на придбання гривневих облігацій становив майже 4 млрд. гривень, проте очікувана дохідність за ними суттєво перевищувала граничний рівень, визначений Міністерством фінансів.
З урахуванням планових погашень за плинний тиждень обсяг ОВДП в обігу скоротився на 453 млн. гривень за рахунок зменшення вкладень банків у державні цінні папери (-1,1 млрд. гривень). Натомість інші категорії інвесторів дещо збільшили свої вкладення в ОВДП: юридичні особи – на 54 млн. грн, територіальні громади – на 31 млн. грн., фізичні особи – на 361 млн. грн, нерезиденти – на 223 млн. грн. Загалом, за розрахунками Національного банку, з 24 лютого до 10 липня 2022 року обсяг сплачених Урядом України коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 13,5 млрд грн перевищив обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП.
В умовах обмеженої спроможності внутрішнього ринку державного боргу до задоволення фінансових потреб держави за визначеними ставками вагомого значення набуває грантова та кредитна підтримка України з боку країн-партнерів. Так, минулого тижня Урядом було прийнято рішення про схвалення гранту на бюджетну підтримку в розмірі 1,7 млрд дол. США від Цільового фонду, створеного Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) та Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Відповідно до домовленостей грантові кошти буде направлено на покриття витрат загального фонду державного бюджету на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій.
Валютний ринок
Ситуація на міжбанківському валютному ринку України продовжує характеризуватися переважанням попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків над її пропозицією. Так, минулого тижня збільшилися клієнтські операції банків як з продажу (+6%), так і купівлі іноземної валюти (+2%), що дещо скоротило обсяг чистого продажу банками іноземної валюти клієнтам. Проте це лише незначно зменшило чистий продаж іноземної валюти Національним банком, який, як і раніше, становить близько 1 млрд. доларів США на тиждень. Купівля безготівкового долару США у банків здійснюється за офіційним курсом, а його продаж банкам – за офіційним курсом, збільшеним на 1%.
Міжнародні резерви НБУ станом на 1 липня 2022 року скоротилися до 22,8 млрд. доларів США або на 2,3 млрд. доларів США за червень. Основним напрямком скорочення міжнародних резервів у червні виступав продаж Національним банком іноземної валюти на ринку (майже 4 млрд. доларів США) та платежі з обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті становив (близько 0,8 млрд. доларів США). Натомість підтримці міжнародних резервів сприяли валютні надходження на рахунки Уряду України в НБУ (близько 2,8 млрд. доларів США). Зокрема, 967,4 млн дол. США надійшли від Світового банку, 779,0 млн дол. США – від Уряду Канади, 479,4 млн дол. США – від Агенції з міжнародного співробітництва Японії, 354,2 млн дол. США – від розміщення валютних внутрішніх державних облігацій (ОВДП).
На минулому тижні Уряд скасував перелік товарів критичного імпорту, а Національний банк відповідно дозволив продаж валюти бізнесу та переказ коштів за операціями з імпорту будь-якої товарної продукції. Це рішення в чергове доводить той факт що адміністративні обмеження суттєво втрачають свою дієвість і з часом: за час війни перелік на прохання бізнесу розширювався 18 разів, а напередодні відміни до нього входило вже близько 90% імпортних товарів. З одного боку це поліпшить умови ведення бізнесу та повинно сприяти відновленню економіки, а з іншого боку обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази в частині імпорту послуг зберігаються (перелік охоплює близько 40% послуг), що вказує на те, що ситуація із платіжним балансом в цілому та на валютному ринку зокрема залишається вкрай напруженою. За подібних обставин все гучніше лунають голоси щодо доцільності перегляду політики фіксованого на довоєнному рівні курсу.
Фінансовий сектор
За оперативними даними Національного банку обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору у червні скоротився на 0,7% за рахунок зменшення валютних позик банків (на 2,1% за місяць), тоді як обсяг гривневого кредитування сектору нефінансових корпорацій (у тому числі за підтримки державних програм) у червні залишався на рівні попереднього місяця. Водночас погіршення платоспроможності домашніх господарств визначало скорочення кредитування банками фізичних осіб як у гривні (на 3,0% за місяць), так і в іноземній валюті (на 6,2%).
Підтримці кредитної активності банків сприяє державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», на умовах якої минулого тижня банками було видано 499 пільгових кредитів на загальну суму 1 млрд грн. Близько половини від зазначеного обсягу було видано банками державного сектору. Загальний обсяг кредитів виданих за програмою з початку широкомасштабних воєнних дій на території України становив майже 40 млрд. гривень, з яких близько половини коштів було спрямовано на кредитування с/г товаровиробників.
При цьому, обсяг депозитів в банківській системі у червні продовжував зростати – на 3,9% за місяць, у тому числі депозитів корпоративного сектору – на 1,4%, домашніх господарств – на 3,2%. Характерно, що зростання депозитів домогосподарств відбувається передусім у гривні (+5,4% за місяць) в результаті значних виплат з боку держави, тоді як в іноземній валюті депозити населення скорочуються (у червні – на 1,3%) через низьку привабливість відсоткових ставок за ними.
Гривнева ліквідність банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) за плинний тиждень збільшилася до майже 250 млрд. гривень. Основну підтримку ліквідності банків, як і раніше, забезпечують видаткові операції з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як головним інструментом абсорбування вільної ліквідності виступають валютні інтервенції Національного банку.
Значний обсяг вільної ліквідності в банках на тлі високих кредитних ризиків обумовлює більш швидке зростання ставок за кредитами банків, аніж за депозитами. Так, процентні ставки за новими корпоративними кредитами у гривні у червні зросли на 4,4 в. п. (до 18,4%), тоді як вартість для банків депозитів підприємств збільшилася лише на 2,8 в. п., депозитів домогосподарств – на 0,9 в. п.
При цьому, банківська система України продовжує зберігати стійкість в умовах воєнного часу. Станом на 1 липня достатність регулятивного капіталу банків збільшилася за місяць на 0,5 в. п. – до 17,2% що залишає достатній простір для абсорбування банками можливого погіршення якості активів внаслідок воєнних дій. Банки також продовжують виконувати нормативи ліквідності та кредитних ризиків. Водночас невизначеність, пов’язана із динамікою воєнних дій та їх впливом на життєздатність клієнтів банків, все ще не дозволяє повною мірою оцінити вплив війни на якість кредитного портфелю та капітал банків.
Тенденції в секторі депозитних корпорацій
За 4 місяці воєнного періоду (березень-червень) грошова маса М3 зросла на 6,0% при зростанні інфляції за цей же період – на 14,1%. Мультиплікатор грошової маси зменшився з 2,5 на початку війни до 2,3 станом на 1 липня. Тобто грошова маса зростає повільніше за інфляцію, а швидкість обороту грошової маси зменшується. Це створює стримуючий ефект на економічну динаміку.
Основним компонентом приросту грошової маси М3 стала грошова емісія НБУ на фінансування дефіциту державного бюджету: +220 млрд. грн (або 50% абсолютних змін М3).
Другим по значимості компонентом приросту М3 стали зовнішні активи банків: +62 млрд.грн. (або близько 15% змін М3). При цьому майже весь приріст зовнішніх активів банків відбувся протягом останнього місяця (+55 млрд.грн.). В той же час валютні рахунки клієнтів банків за час війни скоротилися на 0,4 млрд.грн. Ймовірно банки в червні стрімко нарости викуп валюти для обслуговування карткових рахунків клієнтів за кордоном.
Зменшення грошової маси відбувалося за рахунок продажу іноземної валюти Національним банком (22% абсолютних змін М3) та скорочення банківського кредитування Уряду і економіки (15%).
Банківське кредитування економіки скорочується. За час війни кредити банків у реальну економіку скоротилися на 55 млрд грн (-5%), а банківські позики Уряду в ОВДП – на 11 млрд.грн (-2%). При цьому скорочення загального банківського кредитування економіки спостерігається на фоні масштабного росту пільгових кредитів, які підтримуються державою. Їх обсяг станом на 11.07 досяг уже 130 млрд.грн, або понад 50% гривневих кредитів бізнесу (+44% з початку війни).
На фоні падіння кредитної активності банків спостерігається нарощування вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ. З початку війни їх обсяг збільшився вдвічі (+100 млрд.грн). Очікується, що за підсумками року банки отримають близько 28 млрд.грн. процентних доходів за депозитними сертифікатами НБУ.
Чисті зовнішні активи НБУ за час війни скоротилися на 18%, що пов’язане із значними обсягами продажу іноземної валюти на внутрішньому ринку. Підвищення потреб економіки в імпорті на фоні проблем з експортними поставками зумовлює той факт, що зараз щомісячні обсяги продажу іноземної валюти Національним банком перевищують довоєнні річні обсяги. Надходження зовнішньої допомоги поки що є недостатнім для того, щоб зупинити скорочення валових міжнародних резервів.
Депозити банківської системи зросли за час війни на 9%, тобто значно нижче темпів приросту інфляції (14,1%). Монетарна трансмісія слабо спрацьовує на ринку депозитів. Через місяць після підвищення облікової ставки на 15 відс.п. депозитні ставки банків за вкладами населення змінилися лише на +0,7 відс.п.
Готівкові кошти в обігу зросли за час війни лише на 2,4%, що відображає надання переваги населенням безготівковим розрахунками, система яких працює бездоганно.
Рівень доларизації грошової маси М3 дещо скоротився: з 24% на початку війни до 22% станом на 1 липня. Перед усім із-за скорочення кредитів, виданих в іноземній валюті (на 22% відносно початку війни в доларовому еквіваленті), що пов’язано з обмеженнями зовнішньоторговельної діяльності підприємств.
Підсумок
Зміни в структурі грошової маси говорять про поглиблення структурних проблем сфери фінансового посередництва.
Банківське кредитування економіки та державних фінансів скоротилося на фоні зростання депозитів.
Потреби економіки та державних фінансів в стабілізаційній ліквідності доводиться покривати за рахунок прямої емісії центрального банку.
Рівень банківського кредитування бізнесу залишається мізерним і підтримується лише завдяки масштабним кредитним програмам Уряду.
Висока концентрація коштів банків у депозитних сертифікатах НБУ перешкоджає ефективному функціонуванню монетарної трансмісії.
Збільшення облікової процентної ставки до 25% дещо ускладнює розв’язання структурних проблем сфери фінансового посередництва.