Економічний фронт: ситуація в економіці та фінансових ринках

Війна актуалізує умовні зобов’язання держави з підтримки оборони країни, безпечного існування її громадян, функціонування національного бізнесу, що потребує додаткових витрат державного бюджету.

У 2022 році загальні потреби у фінансуванні державного бюджету України (дефіцит + погашення боргу) становитимуть понад 1,1 трлн грн. (або майже 30% ВВП), в т.ч. дефіцит – 750 млрд. грн. (18% ВВП) (оцінки на основі прогнозу МВФ). Тому всі зусилля мають бути спрямовані на створення такого середовища, яке не дивлячись на проведення бойових дій на певних ділянках території країни, змогло б забезпечувати можливості життєдіяльності та розвитку.

Фото: пресс-служба НБУ

Економічна ситуація

За даними Мінагрополітики в Україні засіяно 188,6 тис. га ярої пшениці або майже 98% прогнозованих площ. Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, та Чернівецька області закінчили посівну ярої пшениці. Станом на 19.05.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 158,4 тис. га, що на 2 757,9 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га). В цілому сівба ярих зернових та зернобобових завершена на 75% від показників минулого року.

За інформацією Держстату України, посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.: озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га, ячменю посіяно 969 млн га. Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.

Для проведення весняної посівної кампанії аграріями було залучено банківських кредитів на суму понад 28 млрд. гривень, із яких за програмою портфельних гарантій 80% – 18,6 млрд. гривень. Відповідне фінансування надається для проведення посівної кампанії, а також для підтримки та активізації підприємницької діяльності в рамках програми «Доступні кредити 5–7–9». Його отримують аграрії, що підпадають під визначення с/г товаровиробника. Максимально можлива сума кредиту – 60 млн грн під 0 % із гарантією від Уряду України на рівні 80%.

Урядом України вживаються заходи для стимулювання експорту зерна з України та вивільнення складських площ для зберігання зерна нового врожаю. Так, розблокування українських портів заради продовольчої безпеки стане головним українським питанням порядку денного 12-ї міністерської конференції СОТ, яка відбудеться 12-15 червня у Женеві. Крім того, Україною було ініційовано створення Організації країн-експортерів зерна, до якої разом з Україною запропоновано увійти США, Канаді, Бразилії, Аргентині та ЄС. Таке об’єднання має діяти спільно у відповідь на недружні заходи із заборони імпорту продукції сільського господарства та здійснювати захист власних інтересів на світовому ринку.

Бюджетна сфера

За результатами аукціону із розміщення військових ОВДП, який відбувся 24.05.2022, Міністерством фінансів було залучено 9,4 млрд. гривень, з яких 546 млн. гривень – за 3-місячними ОВДП (ставка 9,5%), 8,7 млрд. гривень – за 6-місячними ОВДП (ставка 10%) та 90 млн. гривень – за 1,5-річними ОВДП (ставка 11,5%). Також за допомогою розміщення військових облігацій було залучено 54,9 млн. доларів США та 52,3 млн. євро. Найбільший портфель військових ОВДП, як і раніше, сконцентрований серед банків – первинних дилерів. Водночас минулого тижня кількість вкладників серед громадян та бізнесу збільшилася з 58,1 тис. до 67,0 тис.

Військові облігації залишаються основним джерелом фінансування державного бюджету в умовах війни. За даними Національного банку з початку війни Міністерство фінансів провело 33 аукціони з продажу військових облігацій, залучивши до державного бюджету майже 67,4 млрд грн, близько 144,1 млн дол. США та 176,5 млн євро. Крім того, 120 млрд. гривень державних цінних паперів на первинному розміщенні було придбано Національним банком. Також вагомим джерелом фінансування держбюджету є позики міжнародних фінансових організацій та двосторонні кредити та гранти. Зокрема, минулого тижня Україна отримала другий транш макрофінансової допомоги Європейського Союзу у розмірі 600 млн євро, кредит 79,5 млн євро від Нідерландів на політику розвитку у сфері економічного відновлення та 13 млрд єн (100 млн доларів США) відповідно до кредитної угоди з Японією.

З урахуванням планових погашень обсяг ОВДП в обігу за плинний тиждень збільшився на 7,8 млрд. гривень. Вкладення банків в ОВДП збільшилися за тиждень на 6,7 млрд. гривень, юридичних та фізичних осіб – на 1 млрд. гривень. Обсяг ОВДП у власності нерезидентів за тиждень не змінився та становить 72,4 млрд. гривень.

Валютний ринок

У результаті зростання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків в умовах сталої пропозиції дефіцит валюти на міжбанківському ринку минулого тижня збільшився. Збалансуванню ринку сприяли інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти, які минулого тижня становили 650 млн. доларів США. Як і раніше, купівля безготівкового долару США у банків здійснюється за офіційним курсом, а його продаж банкам – за офіційним курсом, збільшеним на 1%.

Загалом, ситуація на валютному ринку залишається контрольованою. В умовах триразового скорочення операцій на міжбанківському ринку порівняно із довоєнним періодом функцію маркет-мейкера на ринку виконує Національний банк, обсяг міжнародних резервів якого станом на 1 травня 2022 року становив майже 27 млрд. доларів США.

Про відсутність фундаментальних причин для неконтрольованої динаміки обмінного курсу гривні свідчить також стан поточного рахунку платіжного балансу України, який за результатами 1 кварталу 2022 року був зведений із профіцитом 2,5 млрд. доларів США, тоді як за відповідний період минулого року його дефіцит становив -0,5 млрд. доларів США. Зниження експорту з України внаслідок воєнних дій є меншим, порівняно зі скороченням імпорту в Україну. При цьому, зберігають стійкість надходження з оплати праці від українців за кордоном. В свою чергу, через погіршення фінансових результатів та валютні обмеження суттєво скоротилися виплати доходів від інвестицій з України на користь нерезидентів.

На готівковому сегменті валютного ринку все ще відчувається дефіцит іноземної валюти, обумовлений логістичними проблемами із постачанням готівкової іноземної валюти в Україну. Водночас після переходу до ринкового курсоутворення за готівковими операціями обмінний курс гривні, знецінення якого досягло пікових значень минулого тижня, цього тижня укріплюється. За даними Національного банку обсяг продажу іноземної валюти фізичними особами (за готівковими та безготівковими операціями) у березні-квітні 2022 року перевищував обсяг її купівлі.

Національний банк України повністю контролює ситуацію на валютному ринку.

Роз’яснення НБУ щодо останніх змін до Постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 показує чіткість розуміння ситуації, що складається на валютному ринку і послідовність дій Правління НБУ.

Фото: dtkt.ua

Тезисно можна відобразити наступні позиції, що подаються в роз’ясненні НБУ:

1. Офіційний курс гривні до долара США залишається фіксованим – на рівні 29,25 грн/дол. США. Фіксація обмінного курсу дає змогу стримати інфляційні процеси (через здешевлення критичного імпорту) та утримати під контролем інфляційні очікування.

Незмінними також залишаються обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку. Банки і надалі мають проводити операції з купівлі-продажу безготівкової валюти з клієнтами за курсом, що перебуває в діапазоні, де нижня межа – офіційний курс, а верхня – офіційний курс +1%. Більшість операцій на валютному ринку здійснюється саме в його безготівковому сегменті, де, зокрема, продають та купують безготівкову валюту експортери та імпортери. Таким чином імпортери можуть закуповувати валюту за курсом, який близький до курсу продажу валюти експортерами. У разі виникнення дефіциту валюти на ринку НБУ закриває його продажом валюти зі міжнародних резервів.

2. Готівковий ринок під час воєнного стану працює в обмеженому режимі. Банки можуть продавати через каси іноземну валюту лише в тому обсязі, в якому до цього купили її в населення. До війни між готівковим та безготівковим сегментами ринку існувало майже вільне перетікання готівкової валюти, плюс населення могло вільно купувати валюту в банків. Наразі валютні обмеження НБУ поставили "завісу" на такі перетікання та на обсяг продажу готівкової валюти банками. Однак слід враховувати, що зараз на готівковому ринку здебільшого купують валюту для спекулятивного заробітку, фінансування "сірого" імпорту, який не належить до критичного, а також переведення заощаджень в іноземну валюту. Жоден з цих напрямів не є критичним пріоритетом для підтримки економіки під час війни. Тому Національний банк не витрачає дефіцитні міжнародні резерви для згладжування коливань у цьому сегменті ринку.

3. Із 21 травня 2022 року НБУ дозволив банкам не обмежувати свої курси з продажу готівкової валюти. Це вирівняє умови для банків порівняно з обмінниками, що сприятиме підвищенню ефективності готівкового ринку та зменшенню коливань обмінного курсу на ньому.

4. Національний банк України також із 21 травня 2022 року зняв обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують з рахунків клієнтів кошти в гривні, якщо клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном або знімають з карток готівкову валюту.

Таким чином, НБУ створює можливості для зближення курсу конвертації валюти для громадян, які тимчасово перебувають за кордоном, і курсу купівлі готівкової валюти для громадян, які залишаються в Україні.

Тому вирівнювання умов прямої (через готівкові операції) та непрямої (через карткові операції) купівлі валюти, в Україні та за кордоном, населенням є заходом, який дасть змогу запобігти непродуктивному виведенню капіталу та захистити міжнародні резерви України.

Ще раз зазначу, що ситуація знаходиться повністю під контролем НБУ, які з самого початку війни здійснює ефективну фінансову оборону країни.

Фінансовий сектор

За даними Національного банку у січні-квітні 2022 року чистий збиток банківської системи становив 7,4 млрд. гривень (за січень-квітень 2021 року чистий прибуток банків становив 17,5 млрд. гривень), що призвело до негативної рентабельності капіталу банків на рівні -9,5% (рентабельність активів становила „-”1,1%). Основним фактором від’ємного фінансового результату діяльності банківської системи стало формування резервів під активні операції у сумі 32,7 млрд. гривень за 4 місяці 2022 року. Внаслідок звуження операційної діяльності банків, їх чисті комісійні доходи у січні-квітні 2022 року скоротилися на 22% порівняно з відповідним періодом минулого року та становили 13,2 млрд. гривень. Разом з тим, через збереження високого відсоткового спреду між активними та пасивними операціями, чисті процентні доходи банків за 4 місяці 2022 року зросли на 26% до відповідного періоду минулого року та становили 43,4 млрд. гривень.

Ліквідність банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) упродовж тижня залишалася на рівні понад 250 млрд. гривень Основну підтримку ліквідності банків забезпечували видаткові операції з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як валютні інтервенції Національного банку забезпечували абсорбування надлишкової ліквідності.

Надлишок ліквідності банківського сектору обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування, обсяг надання яких минулого тижня становив 1,6 млрд. гривень (строком на 1 рік за ставкою 11%), та утримання ставок за операціями банків на міжбанківському ринку на рівні нижньої межі ставок за операціями постійного доступу НБУ (9%).

Спрямуванню ресурсного потенціалу банків у кредитну активність продовжує сприяти реалізація державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», на умовах якої минулого тижня банками було видано 1 062 пільгових кредити на загальну суму 3,9 млрд грн. Всього за час дії воєнного стану відповідно до Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» було видано 6 726 пільгових кредитів на 24,4 млрд грн., з яких 0,21 млрд грн – на інвестиційні цілі; 3,09 млрд грн – як антикризові кредити; 1,58 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів; 15,59 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників, переважно, на інвестиційні цілі; 3,90 млрд грн – на антивоєнні цілі.

Богдан Данилишин Богдан Данилишин , завідувач кафедри КНЕУ ім. В.Гетьмана
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram