ГоловнаБлогиБлог Антельма Видо

Варто побачити: Тут був Саша

Цей дивовижний дебют був показаний в Міжнародному конкурсі 10-го Одеського кінофестивалі у 2019 році і відкрив для багатьох талановитого режисера з Литви Ернестаса Янкаускаса.

Попри те, що ОМКФ – це не фестиваль дебютів, його програми дуже часто складаються саме з перших фільмів авторів. Серед таких – переможці попередніх років: «Додому» Нарімана Алієва, «Кришталь» Дар’ї Жук, «Літо 1993» Карли Сімон та «Мустанг» Деніз Ґамзе Ерґювен.

«Тут був Саша» належить до категорії сміливих перших фільмів, який відкриває нові перспективи і приносить свіжий подих з країн країни Балтії.

Тема фільму досить нелегка. В основі сюжету – історія пари середнього класу, яка хоче удочерити ідеальну маленьку дівчинку, та через помилку майбутнім батькам пропонують всиновити бунтівного, але чуйного 12-річного хлопчика Сашу. Є два варіанти: або ж подружжя проведе день з хлопчиком, або відмовиться і залишиться без дитини.

Історії про усиновлення вже безліч разів поставали у кіно. Зачасту вони поміщені у жанр соціальної драми. У фільмі «Тут був Саша» Ернестас Янкаускас обрав інший шлях, який робить стрічку оригінальною та цікавою.

Замість лінійної форми розповіді режисер вдається до фрагментарної деконструкції історії через дестабілізуючі флешбеки. Дійсно, глядачу спочатку важко зрозуміти, що відбувається на екрані та які стосунки між парою та Сашею, що створює потрібне сюжетне напруження. Тому з цієї точки зору, «Тут був Саша» радше нагадує трилер, ніж соціальна та сімейна драма.

Кадр із фільму "Тут був Саша"
Кадр із фільму "Тут був Саша"

Така структура оповіді є вдалою з двох причин. По-перше, вона тримає глядача у напрузі і не дозволяє йому втрачати увагу. По-друге, цей фрагментований збірник фактів корелює з мисленням персонажів. Особливо це стосується Саші, чия особистість де-факто є фрагментованою, і матері, яку турбують переживання минулого та травми сьогодення.

Мало-помалу, головоломка збирається до купи і глядач може відновити зв’язок з логікою дій та почуттями героїв. І яким би жорстоким не був фільм, у ньому є місце для великої ніжності до своїх персонажів.

Якість сценарію та форми поєднуються з майстерністю акторів. Габія Сюрбіте (вона також є продюсером стрічки) та Валентин Новопольский, які грають прийомних батьків, додають своїм героям внутрішню силу та переконання, що робить цю травмовану пару абсолютно правдивою. До того, юний актор Маркас Еймант, який грає Сашу, сповненого болю та любові, абсолютно магнетичний у цій ролі.

Подивитися стрічку «Тут був Саша» можна до 15 серпня в межах спецпроєкту OIFF Flashback від одеського міжнародного кінофестивалю та онлайн-платформи Taklix.

Антельм Видо Антельм Видо , Программный директор Одесского международного кинофестиваля
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram