В чому правоохоронці набили руку, так це в створенні «схематозів» або відеорозслідувань, які правда до досудового розслідування і не мають жодного стосунку, хоча в переважній більшості і ґрунтуються на доказах, здобутих негласно та в більшості випадків незаконно.
Першим в новітній історії України був «схематоз» під назвою «плівки Мельниченка», очевидно зрежисований та змонтований за кордоном з аудіозаписів, зроблених в кабінеті Президента Кучми. Саме він виявився найвдалішим за всю історію «схематозів», бо врешті-решт хоча і не привели Даниловича на лаву підсудних, але стали предвісником «помаранчевої революції» та падіння режиму. До сьогоднішнього дня оригінали аудиозаписів так і ніхто не побачив, а тому дати юридичну оцінку слідство так і не спромоглося.
Подальші «схематозні проекти» були дещо не такими розкрученими, хоча не менш видовищними.
В 2015 році генпрокурор Шокін так вразив блокбастером на нардепа Мосійчука, що нардепи під враженням побаченого, в порушення регламенту, позбавили його імунітету та з переляку дали згоду на його затримання та арешт. Врешті-решт, Вищий спецсуд визнав постанову парламенту незаконною, а Мосійчука було звільнено.
Незабаром «головним героєм» генпрокурора Луценка став «бурштиновий магнат» Борислав Розенблат, якого знімала на відео «секретний агент Катерина». Врешті –решт агенти були розсекречені.
Апогеєм «схематозної кіноматографії» став «ролик» за участю Героя України Надії Савченко, на якому вона з Рубаном нібито планують захоплення влади в Києві, але спецслужба знову виявляється вправнішою. Натомість і це не допомогло здійснитися справедливому правосуддю: Савченко і Рубан на волі без жодного ( виправдовувального чи обвинувального) вироку.
За рік до цього «заколоту» спецслужба відзняла фільм «про друга Путіна-Мєдвєдєва» на прізвище Краснов. Саме цей суб’єкт, на думку режисерів, зрадив Батьківщину та за допомогою вибухівки нібито планував підірвати центральну частину Києва. І знову, як і в попередньому випадку, жодного вироку у справі.
Кілька днів тому Київ здригнувся від нового «схематозу», відзнятого в кабінеті голови окружсуду Києва, який на думку режисера, так увірував у свою всемогутність, що замахнувся на «святая святих» - Вищу Кваліфікаційну Комісію Суддів та омбудсмена.
Правда цей раз, вправнішими стали так звані правозахисники на чолі з псевдо УГС, які кинулися відставляти з посади чомусь не суддів-заколотників, а самого омбудсмена, на якого можливо впливали.
Не уточнили правда Горбатюк з Ситником: хто і коли здійснював негласні слідчі дії і чи взагалі вони були законними.
Очевидно, першому дійсно є над чим задуматися, бо вже незабаром в жовтні цього року його спецуправління буде ліквідовано а всі кримінальні провадження воно має передати іншим досудовим органам.
Тож, доки правоохоронні органи будуть займатися оприлюдненням «схематозів» замість ефективного розслідування кримінальних правопорушень, доти Україна не стане правовою державою.