Розпочате тижнем раніше заправниками групи «Приват» зниження цін на дизпальне підхопили на минулому тижні й інші крупні гравці ринку. В наслідок цього, за результатами останньої семиденки, роздрібні ціни на дизель в середньому по країні впали майже на 0,7%, - до рівня у 9,57 грн./л. При цьому ціни на інші види нафтопродуктів в країні практично не зазнали змін.
Цікаво, що статистичні дані свідчать про те, що у липні проточного року через мережу автозаправних станцій, що складає нині 7 653 одиниць, було реалізовано 167,5 тис. тонн дизельного пального, що на 11,2% більше, ніж за аналогічний період роком раніше. Таким чином, підтверджується зроблене нами тижнем раніше припущення, що рітейлери не зважають на зростання цін у Європі й знижують ціни на дизпальне на власних АЗС з огляду саме на суттєве зростання рівнів його споживання, виграючи не за рахунок цінових спекуляцій, а нарощуючи об’єми продажів.
Одночасно, на думку цілого ряду експертів, на ринку зберігаються передумови для росту цін на АЗС вже починаючи з перших днів осені. Адже, за деякими оцінками, вартість дизпального на роздрібному ринку в першій декаді вересня може піднятися до рівня у 10 грн./л, а бензину А-95 - 11,20 грн./л. Говорити про це змушує ситуація на європейських ринках та в оптових сегментах українського паливного ринку.
Так, за даними цінового моніторингу НТЦ «Псіхея», за останній місяць середні ціни пропозицій в середині країни цистернових партій зросли по дизелю на 5,5%, по бензину А-95 – на 11,2%. Не зовсім прийнятна для споживачів і ситуація з імпортним ресурсом, що пропонується на українському кордоні – вагонні норми дизпального та бензину А-95 тут подорожчали за тридцять днів на вже знайомі нам 11,2%.
А от у багатій на сировинні ресурси сусідній Росії ситуація вже не досить приємна для пересічного громадянина. Тамтешні чиновники доволі стурбовані ситуацією на ринку оскільки терміни досягнутих домовленостей держави з паливними компаніями вже минули, й зараз саме від їхньої поведінки залежить, чи будуть рости ціни.
В цілому росіянам панікувати зарано, однак, після семи тижнів стабільності цін на федеральному ринку спостерігається повальне, хоча й несуттєве зростання цін у роздробі - за минулий тиждень пальне виросло в ціні всього на 0,5%. Як зауважив з цього приводу президент Російського паливного союзу Євгеній Аркуша, ціни трохи ростуть. І ще трохи виростуть. Ростуть акцизи, ніхто не скасовував інфляцію, так із чого б бензину дешевшати? Нагадаю, що за минулий рік, незважаючи на безпрецедентні заходи, якими уряд стримував ціни, вони все-таки виросли на 14%. Функціонер також пояснив, що роздріб йде у фарватері оптових цін, а оптові ціни ростуть в Росії уже досить давно.
У цілому ж російські фахівці пророкують продовження росту цін на пальне на внутрішньому ринку. При цьому це у наступні місяці буде пов’язано не тільки з нестачею бензинів, але й із вступом Росії в СОТ і бажанням нафтовиків зрівноважити прибуток, що вони його одержують від торгівлі за кордоном і усередині країни. Передбачається, що до 2015 року вартість бензину на російських АЗС зрівняється із цінами в Європі. Не викличе здивування й те, що слідом за цінами в Росії зростуть і ціни на нашому ринку, адже саме звідти в Україну завозиться нині велика частка нафтопродуктів…
Тут цікавою є не стільки факт підвищення цін, а та колізія, яка минулого тижня мала місце між Федеральною антимонопольною службою й Російським паливним союзом. Регулятор, вважаючи, що прогнози цін на паливному ринку, які публікує паливний союз, програмують поведінку дилерів, заборонили останньому їх оприлюднення. На думку ФАС, подібні прогнози можуть спровокувати ажіотажний попит на нафтопродукти й привести до необґрунтованого росту цін на них.
Доволі знайома ситуація, чи не так? Не так давно наш рідний Нацбанк також забороняв аналітикам публікувати прогнози відносно курсу гривні. Тенденція, одначе… Так скоро й наші щотижневі огляди підпадуть під заборону…
Однак хвилюватися українцям є усі підстави вже зараз, адже дорожчає пальне не лише у Російській Федерації, а й у сусідній Молдові, у Болгарії, Італії, Іспанії, Німеччині тощо. Хвиля підвищення цін охопила, без перебільшення, всю Європу. Все це пояснюються відновленням росту цін на нафту й зміною курсу долара до євро, адже операції на світових ринках нафти й нафтопродуктів здійснюються, як правило, саме у доларах США. Тому, коли євро падає відносно долара у країнах Єврозони завжди дорожчає бензин.
Прикметно, що вартість одного літра бензину на автозаправках Італії вперше перевищила 2 євро. При цьому, варто зауважити, що постійний ріст цін на пальне відбувається на Апеннінах починаючи із грудня минулого року, відколи уряд Маріо Монті взяв курс на збільшення акцизів з метою зниження дефіциту держбюджету. За цей час податкові збори збільшувалися вже неодноразово, однак цього разу підвищення роздрібних цін на пальне було викликано переважно ростом відпускних цін провідних нафтогазових компаній - Enі, Tamoіl і Apі ІP.
Подібна ситуація і у Франції, де минулого тижня також зафіксована рекордна вартість літра бензину на рівні тих же 2 євро. Такого крутого зльоту цін на автомобільне пальне в цій країні поки ще не було. Подорожчання палива тут пояснюється двома причинами. Об'єктивна причина загальновідома - ріст котирувань нафти на біржах. Суб'єктивна ж причина подорожчання у збільшенні податків, що його ініціював уряд останнім часом у якості засобу боротьби із кризою. Причому зроблено це було в розпал періоду літніх відпусток, коли бензин і дизельне пальне особливо затребувані. Аби нормалізувати ситуацію, французький президент Франсуа Олланд вже обіцяв заморозити ціни на бензин шляхом зниження рівня мит, які становлять близько 80% у структурі ціни на пальне.
Відповідь же на поставлене у преамбулі до нашого тексту риторичне питання щодо причин такої цікавої ситуації у українських роздрібних мережах доволі двозначна. Й точки зору усіх аналітиків мають право на життя. Так, частина експертів сходиться на тому, що основним чинником показної стабільності у нас залишаються славнозвісні плаваючі акцизи, інші ж переконані, що наш ринок дедалі більше скочується до стану такої собі «вигрібної ями», переважно пального російських переробників.
Зокрема, заслуговують на увагу слова енергетичного експерта Сергія Куюна, який справедливо вважає, що із-за того, що Україна постійно відкладає прийняття підвищених вимог до якості бензину на вітчизняний ринок із сусідніх держав завозиться низькоякісний продукт-неліквід. «Ми бачимо багато російського дизельного палива стандарту Євро-2 і Євро-3, так само є партії інших неліквідів. Україна поступово перетворюється в зливну яму. Навколо нас у всіх країнах стандарти стають більш жорсткими. Тому куди запроторювати неліквідний товар? Туди, де його продаж дозволений», - зазначає експерт. С.Куюн також нагадав, що вперше перехід на підвищені стандарти якості планувався в 2007 році. Тепер плани перенесли на 2013 рік, а в проекті технічного регламенту, який сьогодні обговорюється в уряді, цей перехід запланований на 2017 рік. Таким чином, низька ціна – закономірна плата за низьку якість…
Відносно ж першого припущення зауважимо, що на разі ініціативи вітчизняних урядовців чи не вперше грають на руку автовласникам, адже ніхто не сперечатиметься, що повернення до базових ставок акцизу сприяє ціновій стабільності.
Підтримує нас і заступник директора НТЦ «Псіхея» Геннадій Рябцев, який коментуючи ситуацію зокрема зазначив, що найближчими днями стабільність на українському ринку збережеться, але фінансові ризики трейдерів зростуть, оскільки ціни на нафту, а отже, і європейські нафтопродукти, залишаються на найвищому з квітня рівні. Але повернення ставок акцизу на нафтопродукти в Україні до базової ставки і достатня за нинішнього попиту кількість оптових пропозицій, найімовірніше, відкладе зміну цінників на вітчизняних АЗС до вересня.
Далі ж все буде залежати від того, чи вдасться фінансовим спекулянтам втримати нафтові котирування на рівні, вищому за 114 дол. США за барель, ще декілька тижнів. У цьому разі буде вичерпано запас міцності, який зберігали великі трейдери протягом усього літа, і ціни за заправках підуть вгору. Проте, на переконання аналітика, не слід очікувати суттєвого подорожчання, оскільки максимальний з економічної точки зору потенціал для підвищення вартості нафтопродуктів у роздробі становить на сьогодні від 5 до 25 коп./л залежно від марки пального.