Село з цікавою назвою Нижня Сироватка розташоване поруч з Сумами, до нього ходять (під час карантину - ні) приміські поїзди та автобуси.
В XVII ст. на місці нинішнього села було кілька невеличких хуторів, але у 1660 році село зробили центром Сироватського округу. У 1831 році в селі від холери померло 100, а в 1848 році — 160 осіб. У січні 1918 року село окупували більшовики, хоча жителі організовували антибільшовицькі повстання і у березні 1923 року вбили перших комсомольців села. Їх могила досі в центрі, якісь коммі досі кладуть туди вінки.
Також в центрі є обеліск в пам'ять жителів села, які загинули у Другу світову війну.
Cело зустріло мене холодом та залізничним вокзалом. Станцію “Сироватка” побудували у 1878 році на ділянці Баси-Боромля. Ділянка досі неелектифікована, тому тут можна побачити як дизель-поїзди, так і вагони під локомотивом. Вранці тут хороший пасажиропотік на Суми — студенти їдуть на навчання (якщо у вас буде час і бажання — порозпитуйте місцевих о 7 ранку, як доїхати до облцентру; в очах з'являється якась цікавість і співчуття :).
Село вранці — оживлене. Діти йдуть у школу, в центрі села торгують усім: від риби до італійських макаронів.
Але повернуся до основної причини моєї поїздки - архітектурні пам'ятки села. Раніше у Нижній Сироватці було дві церкви: Тихінська та Покровська. Покровську церкву збудували у 1821 році, а розібрали місцеві селяни після повернення в село червоних під час Другої світової війни. Вона була кам'яною. Зате Тихінська церква існує досі. Її збудували у 1880 році на кошти Івана Харитоненка його сином. В інтернеті відсутня повна історія церкви. Одні пишуть, що вона була знищена, а потім відновлена, інші — що просто занепала. Коли я був у Нижній Сироватці — церква була зачинена.
Остання історична пам'ятка села — шпиталь для бідних, збудований у середині 1890-х роках за заповітом Харитоненка. Сьогодні тут розташувалася районна лікарня.
Хто ж такий Іван Харитоненко, за чий рахунок було збудовано частину Сум, Тростянця та Нижньої Сироватки?
Це відомий цукрозаводчик, що народився в Нижній Сироватці. Був власником біля 20 цукрових заводів, понад 30 маєтків та економій, величезних площ землі. Контори торгового будинку "Харитоненко з сином" були у Москві, Харкові, Владивостоці, Туреччині, Персії. Помер 30 листопада 1891-го. Похований на Сумському центральному цвинтарі.
До нових зустрічей!