Нещодавно Нацполіція вже офіційно висунула підозру керівнику підприємства, яке «здійснює діяльність у сфері поводження з відходами, а також виробництвом алюмінію, литтям кольорових металів і механічною обробкою металевих виробів». Судячи з опису локації в повідомленні, сфери виробництва, історії перевірок, мова йде саме про завод «АДМ» на Сирецькій.
«Оперативники управління стратегічних розслідувань в місті Києві та слідчі Подільського управління поліції встановили, що виробничі процеси здійснювалися з грубими порушеннями екологічного законодавства та вимог дозволу на викиди.У ході досудового розслідування залучалися спеціалісти екологічної інспекції, які відібрали проби повітря та провели лабораторні дослідження. Відповідно до результатів, отримані показники значно перевищували допустимі норми забруднювальних речовин. Зокрема, рівень оксиду вуглецю перевищував норму більш ніж у 10 разів (при нормі 0,2573 цей показник становив 2,789–9,554 г/с), рівень діоксиду сірки зашкалював майже у 20 разів, (0,485347 г/с при нормі 0,0246)», — йдеться в повідомленні правоохоронців.
У чому «унікальність» заводу
Втручання поліції надихає місцевих мешканців, проте вони не поспішають радіти — знають стиль роботи керівника АДМ і його стійкість. На самому підприємстві нам відмовилися коментувати, чи працює завод зараз, і керівник АДМ для розмови не доступний. Але так було не завжди: раніше Анатолій Афійчук упевнено комунікував з громадою, виходив до протестувальників і називав протести замовними, а перевірки незаконними.
«Директор заводу “АДМ” особисто погрожував мені фізичною розправою ще у 2024 році, коли управління зайнялося цим питанням», — розказує LB.ua колишній очільник департаменту захисту довкілля і адаптації до змін клімату КМДА Олександр Возний. Рік тому, 2025-го, в Київській області сталася пожежа на підприємстві, пов'язаному з родиною Возного. А ще кілька місяців по тому Возного звільнили з посади керівника екологічного департаменту КМДА. Проте колишній чиновник не пов'язує ці події саме з історією протистояння з АДМ.
Ба більше, саме Олександр Возний свого часу і видав ТОВ «АДМ» дозволи на викиди як підприємству третьої групи. Дозвіл для цієї групи видає місцевий орган влади, і він необмежений. До третьої належать невеликі підприємства без значної шкоди довкіллю, наприклад, будинкові котельні.
«Підприємство подає на реєстрацію за цією групою шляхом декларації, а я не маю права якихось перевірок», — так Возний пояснює дозвіл, виданий КМДА для АДМ у 2021 році. Зараз складно перевірити правдивість слів колишнього чиновник, що він не знав реального профілю підприємства. А проте, згідно з даними реєстрів, 2021 року завод уже мав ліцензії на вироблення агломерату, коксу, розплав металів тощо. А сам Возний ще 2024 року отримував від поліції підозру саме за схему з отриманням безкоштовних дозволів на викиди забруднювальних речовин.
Тобто завод точно має печі й точно плавить метали. А далі версії різняться: керівник підприємства заявляє, що підприємство виробляє алюмінієві сплави; а місцеві мешканці й активісти стверджують, що завод спалює брухт.
«Скуповує тоннами брухт, електродроти в ізоляції, пивні банки з фарбою, металопластикові вікна, автомобільні радіатори з мастилом і тосолом тощо і звозить усе це для випалювання в промислових масштабах у печах просто посеред столиці. Сморід і кіптяву від горіння належно не відфільтровують, тому мешканці постійно відчувають у повітрі концентрований сморід горілої фарби, гуми, пластику. Завод працює цілодобово, але найбільше викидів у нічний час, у комендантську годину», — йдеться в петиції за винесення АДМ з Києва, яка набрала необхідну кількість голосів ще 2024 року.
Усі, хто живе поруч з АДМ, звертають увагу, що ці нічні викиди і сморід з'явилися саме з 2022 року, під час повномасштабного (і мораторію на планові перевірки підприємств). У той самий період, за даними аналізу інформаційної системи YouControl, АДМ збільшив свої доходи у 2,5 раза (з 367 млн грн за 2021 рік до 850 млн грн за 2025-й), а чистий прибуток — увосьмеро (з 2,9 млн грн у 21–му до 23 млн у 2025-му).
Чому завод неможливо закрити
Саме до сплачених податків під час війни і робочих місць апелює директор підприємства, коли доводить доцільність його роботи серед столиці. Але тримається не на риториці, а на чіткій роботі в судах, де крок за кроком оскаржує всі дії органів влади щодо заводу в останні роки.
А робили посадовці немало:
У серпні 2024 року Державна екологічна інспекція (ДЕІ) Столичного округу взяла проби викидів на території АДМ (у рамках слідчих дій кримінального провадження) — вони перевищили показники, встановлені дозволом. Це стало підставою припинити дозвіл на викиди. Відповідне розпорядження видала КМВА в жовтні 2024 року. Профільний департамент КМДА повідомив підприємство про скасовані дозволи. А у відповідь АДМ отримав декларацію про провадження господарської діяльності через Дію самостійно. І це цілком законно під час дії воєнного стану, пояснили нам у департаменті КМДА.
Проте вже за нового керівника департамент захисту довкілля звертався в листопаді 2025 року до Мінцифри з проханням анулювати декларацію ТОВ «АДМ». За інформацією міністерства, ануляція декларації не в їхній компетенції.
Не краща ситуація і в судах: АДМ позивався до ДЕІ Столичного округу та КМДА з вимогою визнати протиправним і скасувати припис ДЕІ зупинити дію дозволу, і Київський окружний адмінсуд задовольнив позов. У відповідь держоргани подали апеляцію, але Шостий апеляційний адмінсуд у червні 2025 року залишив без задоволення скарги ДЕІ Столичного округу та КМДА. Ба більше, в січні 2026 року Верховний Суд відкрив провадження за позовом АДМ до ДЕІ й КМДА про визнання припису протиправним.
«ТОВ “АДМ” не зверталось до департаменту з питання видачі нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами», — резюмували нам перебіг подій у профільному департаменті КМДА. Відповідаючи на питання, що робить міська адміністрація щодо реалізації петиції про винесення заводу, нам повідомили, що «розроблений і затверджений план заходів». Це сталося ще у 2024 році. Тобто питання наче як і в роботі, а наче як і без руху.
«Після вручення підозри поліції завод димів ще тиждень, наче як допалювали все, що вже привезли раніше. А зараз поки що легше, — поділилася активна учасниця протестів, мешканка Сирця пані Тетяна. — Але ми вже добре знаємо стиль цього керівника і впевнені, що підозра — це ще не закриття виробництва. Тому збираємо гроші на юриста, щоб відстоювати наші права на чисте повітря і винесення підприємства за межі Києва».