Місто з трьох сторін омивається Дністром, утворюючи місто-півострів, і я знаю тільки про два схожих місця - Мозель у Франції та підкова Мармурового каньйону в США. Якщо вилізти на гору навпроти автомобільного моста через річку - можна побачити круту панораму. До Заліщиків з Києва ходить щоденний поїзд, а з Тернополя і Коломиї - дизель-поїзди. Між поїздом з Києва до, наприклад, найближчого дизеля на Коломию у вас буде близько дев’яти годин вільного часу, якого цілком достатньо для огляду міста. В поїздку варто взяти сніданок, бо з Києва приїдете в Заліщики біля третьої ранку, а заклади харчування відкриваються не раніше дев'яти в будні дні, на вихідних - ще пізніше. Їжа тут смачна й недорога.
Заліщики колись називали польською Рів'єрою, це був відомий європейський курорт. У 1895 році до Заліщиків провели залізну дорогу та пустили поїзди як з Варшави, так і “торпеду-люкс” (аналог нашого Інтерстіті) зі Львова. Береги Дністра були забудовані пансіонатами, які до нинішнього часу не збереглися, хоча залишилися фотографії тогочасних пляжів.
Щовересня в міжвоєнний період у місті відбувалося виноробне свято "Винобрання", на яке приїжджала еліта Польщі. У 1933 р. в Заліщиках відпочивав польський маршал Йозеф Пілсудський, сюди приїжджали також Соломія Крушельницька, Юрій Федькович, Василь Стефаник.
В часи розквіту в місті було кілька великих пляжів, в тому числі нудистський. На жаль, його зруйнувала повінь у 1961 році.
Зараз в Заліщиках діє пансіонат, де лікуються дітки з різними хворобами.
Перша культова споруда у Заліщиках - парафіяльний костел Св. Станіслава з Щепанова, який освятили у 1763 році. Тоді костел був дерев’яним, на початку XIX століття його перебудували на кам’яний. За совєтів костел використовувався як склад солі, що попсувала його стіни. У 1991 році будівлю передали католицькій громаді.
Від австрійської доби в Заліщиках залишилося декілька цікавих будівель. Кілька з них збереглося навколо колишнього Ринкового майдану. Серед них – колишній Народний дім.
Неподалік знаходиться будинок польського товариства "Сокіл", де в 1905 році виступала з концертною програмою Соломія Крушельницька. Зараз стан будинку бажає кращого.
У 1941 році під час відступу НКВС скинули з моста в Заліщиках вагони з в'язнями.
Очевидець Ф.С.Бабалюк розповідає це так: "До паровоза підчепили вагони з людьми, а за ними ще 6-7 вагонів. Весь ешелон перемістили на довжину моста. Охорона, офіцери, машиніст покинули ешелон і подалися в бік Заліщицької станції. Машиніст чимось обурювався, бо офіцер штовхав його в груди, розмахував револьвером. А приблизно через 10 хвилин страшний вибух підняв вагони з людьми над мостом. Наступної миті вони злетіли у воду. Зверху на них впав паровоз. У цьому місці вода, здавалося, кипіла, бо гарячі котли і пара нагріли воду до високої температури. Ті, що перебували у верхній частині води, просто зварилися живцем. Видовище було страшне. Сталося це 7 липня 1941 р. десь о 15 год. Решта вагонів не впали у річку, бо від вибуху зчеплення розірвалося і вони відкотилися назад, на Кострижівську станцію”. Зараз на місці трагедії встановлений пам'ятний знак.
Як іти з центру міста в сторону Чернівецької області, то не доходячи до виходу з міста, можна натрапити на палац Бруницьких, збудований наприкінці 18 ст. та парк на 5 гектарів, де росте понад 40 видів дерев і чагарників. За радянських часів на території маєтку розташовувався дитячій ревматологічний санаторій, а нині — лікарня. Інтер’єри палацу повністю втрачено, а вхід в аварійному стані.
Як іти до гори, яка напроти автомобільного моста, то з лівої сторони розташована стара австрійська і польська митниця.
Біля села Хрещатик знаходиться оглядова площадка, до якої можна дійти або автомобільною дорогою, або навпростець, повернувши одразу за колодязем по лівій стороні.
Якщо вилізти на гору, то варто заглянути до Свято-Іоанно-Богословського Хрещатинського монастиря, до якого веде дорога.
Любіть Україну і подорожуйте залізницею!
Вважаєш, що наступний тревел-блог має бути про твій населений пункт? Пиши автору в фейсбуці.