Згадана сума - це досить суттєва для бюджету. Особливо, якщо зважати на те, що протягом 9 місяців ц. р. дохідна частина бюджету виконана приблизно на 67,5% від плану. За аналогічний період минулого року (коли перерахування прибутку Національного банку відбувалося вчасно) відповідний показник становив 74,3% від плану.
У той же час багато хто пам’ятає девальвацію гривні наприкінці 2015 - початку 2016 року. Тоді Нацбанк пояснив її певними прорахунками Мінфіну, який наприкінці року здійснив значні виплати з бюджету.
Відразу ж після прийняття рішення Радою Національного банку про перерахування 38 млрд. гривень прибутку Національного банку до бюджету, Прем’єр-міністр позитивно прокоментувавши таке рішення, запевнив, що оскільки кошти перераховуватимуться відповідно до узгодженого графіка, то очікувати девальвації не потрібно. Крім того, керівники Національного банку також запевнили, що таке перерахування буде проходити траншами і частково буде компенсовано погашенням Міністерством фінансів державних облігацій в портфелі НБУ і купонів по них.
Можливо, все відбудеться саме так. Але варто пам’ятати про інший аспект.
Мінфін в частині виплат з бюджету є організацією надзвичайно консервативною і тому досить передбачуваною. Щороку в грудні Мінфін, Казначейство, головні розпорядники бюджетних коштів, пам’ятаючи, що бюджетний рік закінчується 31 грудня, починають активно здійснювати виплати з бюджету.
Наприклад, якщо у 2014 році середньомісячна сума видатків (у розрахунку за 11 місяців) становила 34,4 млрд. гривень, то у грудні місяці - 51,9 млрд. гривень; у 2015 році, відповідно, 43,7 млрд. гривень та у грудні зросла аж до 95,9 млрд. гривень.
За підсумком 9 місяців 2016 року вона становить 52,3 млрд. гривень. Тобто, виходячи із визначених законом показників державного бюджету 2016 року, за останні 3 місяці в середньому виплати з бюджету мають становити близько 68,6 млрд. гривень. Чи здійснюватимуться видатки з бюджету настільки рівномірно? Відповідь очевидна – ні. Найбільший обсяг виплат з бюджету буде саме в грудні місяці.
Тому в даному випадку проблема вбачається не в тому, як саме Національний банк перераховуватиме кошти до бюджету, а в тому, наскільки, по-перше, якісно та в які часові межі Мінфін та Казначейство здійснюватимуть видатки з бюджету. А по-друге, наскільки результативною буде співпраця Мінфіну і Національного банку з метою недопущення виникнення тиску на валютний ринок наприкінці року. При цьому не варто забувати і про інші фактори, які можуть вплинути на курс гривні: девальваційні очікування, обсяги притоку валюти, ситуація на зовнішніх ринках тощо. Тобто, якщо абстрагуватися від чинників, на які Уряд і Національний банк справді не можуть впливати (наприклад, світові ціни на продукцію), то ступінь впливу інших чинників на курсоутворення пов’язаний, насамперед, з якістю проведення економічної і монетарної політики в державі.