Кіпр планує почати постачання природного газу до Європи вже у першій половині 2028 року, що має посилити енергетичну безпеку ЄС на тлі війни Росії проти України та нестабільності на Близькому Сході.
Міністр енергетики Кіпру Міхаель Даміанос заявив у інтервʼю Associated Press, що Східне Середземномор’я швидко перетворюється на альтернативне джерело енергії для Європи. Французька TotalEnergies та італійська Eni вже ухвалили остаточне рішення про розробку газового родовища Cronos біля південного узбережжя Кіпру. Будівництво газопроводу від Cronos до інфраструктури єгипетського родовища Zohr, розташованого приблизно за 105 км, має розпочатися наприкінці 2026 року й триватиме до 18 місяців. Потім газ надходитиме до єгипетського комплексу Дамієтта, де його скраплюватимуть і танкерами доставлятимуть до Європи. Вартість проєкту оцінюють приблизно у $2 млрд, що приблизно вдвічі дешевше за розробку альтернативних варіантів завдяки використанню вже наявної єгипетської інфраструктури.
Родовищe Cronos містить понад 3 трлн кубічних футів газу, причому основна частина ресурсу призначена для європейського ринку, хоча близько 20% за певних умов може використовуватися для внутрішніх потреб Єгипту. Для Кіпру фінансові доходи від Cronos не будуть головною перевагою. Уряд розглядає початок видобутку передусім як стратегічний крок, який перетворить країну на виробника та експортера природного газу.
Cronos є одним із шести газових родовищ, відкритих у виключній економічній зоні Кіпру. Ще два перспективні родовища – Glaucus і Pegasus, запаси яких разом оцінюють приблизно у 6,9 трлн кубічних футів. ExxonMobil та QatarEnergy, які займаються їхньою розробкою, очікують початку видобутку приблизно у 2033 році. Ще одне родовище – Aphrodite, відкрите близько 15 років тому. Воно містить орієнтовно 5,6 трлн кубічних футів газу. Остаточне рішення щодо його розробки консорціумом на чолі з Chevron очікується влітку 2027 року. Частина Aphrodite розташована в ізраїльських водах, і питання щодо частки Ізраїлю в цьому родовищі має вирішити арбітраж.
Паралельно Кіпр намагається зміцнити свою енергетичну інфраструктуру через проєкт Great Seas Interconnector – підводний електричний кабель, який має з’єднати Кіпр із європейською енергосистемою, а в перспективі – з Ізраїлем. Проєкт розглядають як важливу частину ширшої ініціативи IMEC, яка передбачає створення нових енергетичних і торговельних маршрутів між Європою, країнами Перської затоки та Індією.
Водночас реалізація кабелю ускладнюється суперечками щодо його вартості, яка може перевищити початкову оцінку у $2,2 млрд.
Європейський інвестиційний банк має найближчими місяцями оприлюднити оцінку вартості проєкту. Для Кіпру це особливо важливо, оскільки за чинною угодою місцеві споживачі можуть бути змушені профінансувати до 63% вартості будівництва, що потенційно призведе до значного зростання тарифів на електроенергію. ЄС уже зобов’язався надати проєкту $760 млн, а уряд Кіпру шукає додаткових приватних інвесторів, щоб зменшити навантаження на населення.