Через рішення президента США Дональда Трампа скасувати розгортання американських далекобійних ракет у Німеччині, Берлін змушений терміново шукати альтернативи для посилення свого арсеналу.
ФРН уперше розглядає можливість закупівлі дешевих далекобійних крилатих ракет у стартапів з України й Ізраїлю, пише Politico.
Німеччина планувала купувати американські наземні пускові установки Typhon під ракети Tomahawk (початок розгортання заплановано на 2029 рік), проте угода наразі «зависла» в Пентагоні щонайменше до середини 2026 року через невизначеність експортної політики США. Тепер Берлін планує придбати дешевші крилаті ракетиу 2027 році, залучивши Україну й Ізраїль. Крім того, триває спільна з Британією розробка високотехнологічної крилатої ракети (дедлайн - 2032 рік).
Міноборони Німеччини надіслало запит на пропозиції маловідомій ізраїльсько-американській компанії Covenant, заснованій у 2024 році. Серед її інвесторів —венчурні фонди Кремнієвої долини Founders Fund (Пітера Тіля) та Andreessen Horowitz.
Компанія планує створити європейську мережу виробництва у ФРН і Британії. Її ракетна система Anthem має пройти випробування в Ізраїлі вже у третій тиждень червня 2026 року, і німецьких посадовців офіційно запросили бути спостерігачами.
Вперше в історії великих європейських оборонних контрактів у тендері беруть участь українські компанії. Німеччина вивчає дві українські розробки в межах експериментального дослідження: FP-5 Flamingo від компанії Fire Point (крилата ракета з дальністю 3 000 кілометрів та бойовою частиною вагою в 1 тонну, яка вже успішно уражає цілі на території РФ) і«Барс» (реактивний дрон-ракета середньої дальності).
Німецький оборонний гігант Diehl Defence (виробник систем ППО IRIS-T) вже веде переговори з українською Fire Point про можливе спільне виробництво Flamingo безпосередньо в Німеччині. Це дозволить обійти політико-правові та експортні обмеження.
Головна перевага українських ракет — ціна. Одна одиниця коштує близько 500 000 доларів, що вп'ятеро дешевше за американський Tomahawk (~2,5 млн доларів). Для Німеччини це ідеальна формула для війни на виснаження, де масованість дешевих систем дозволяє перевантажувати ППО ворога.
На одному з попередніх самітів НАТО екслідери Штатів і Німеччини Джо Байден та Олаф Шольц домовилися про розгортання американських ракет у ФРН з 2026 року під командуванням США. Проте новий президент Дональд Трамп заблокував це рішення через особисту образу на канцлера Фрідріха Мерца, який критикував дії Вашингтона у війні між США й Іраном.
Крім того, війна США проти Ірану критично виснажила американські запаси «Томагавків» (за перші тижні конфлікту було випущено близько 850 ракет — чверть усіх запасів США), що робить експорт для союзників малоймовірним у найближчі роки.