У Мехіко-Сіті тисячі студентів-юристів та працівників судової системи протестували вчора проти запланованої реформи галузі, згідно з якою судді обиратимуться всенародним голосуванням, пише DW.
Капітальну реформу запропонував президент Андрес Мануель Лопес Обрадор, що йде у відставку. Її підтримала майбутня президентка Клаудія Шейнбаум.
Зараз судді та магістрати призначаються Федеральною судовою радою – адміністративним органом. А судді Верховного суду призначаються президентом і затверджуються Сенатом.
Але якщо реформа буде прийнята, то понад 7000 суддів і магістратів обиратимуть через всенародне голосування. Кандидатів пропонуватимуть виконавча, законодавча та судова гілки влади.
Зміни також передбачають зменшення кількості суддів у Верховному суді з 11 до 9 і скорочення терміну їх повноважень з 15 до 12 років. Крім того, створять новий орган для нагляду за суддями.
Очікується, що законодавці у нижній палаті мексиканського парламенту обговорять та проголосують за планом реформи у вівторок та середу. Потім законопроєкт піде до Сенату. Урядова партія “Морена” та її союзники мають більшість у дві третини в нижній палаті і їм не вистачає лише одного місця в Сенаті.
У чому суперечливість судової реформи
Прихильники реформи кажуть, що необхідно вирішити проблему високого рівня безкарності за насильницькі злочини в Мексиці. Лопес Обрадор каже, що судова система у її нинішньому вигляді “не служить народу”, а натомість “відповідає інтересам організованої злочинності”.
Однак на думку противників реформи, план політизує судову систему та підірве її незалежність.
Профспілки, які представляють працівників судової системи, стверджують, що запропоновані зміни зневажають права працівників. Вони також попереджають, що обрання суддів всенародним голосуванням ризикує дозволити особливим групам, включно зі злочинними угрупованнями, захопити контроль над судовою системою.
Напружені відносини зі США та Канадою
Пропозиція реформи не тільки спричинила страйк працівників судових органів, а й напружила відносини зі Сполученими Штатами та налякала іноземних інвесторів. Посол США у Мексиці Кен Салазар розкритикував заплановані зміни. Він попередив, що вони загрожуватимуть торговельним відносинам між сусідніми країнами, які “засновані на довірі інвесторів до правової бази Мексики”.
Посол Канади у Мексиці також висловив стурбованість.
У відповідь уряд Мексики оголосив про “паузу” відносинах із посольствами США та Канади, розкритикувавши заяви послів як “інтервенціоністські”, тобто такі, що втручаються у справи іншої держави.
- Клаудія Шейнбаум стала першою жінкою-президентом Мексики, набравши на виборах на початку червня щонайменше понад 58% голосів. Шейнбаум ‒ була кандидаткою від керівної лівої партії Рух національного відродження та міською головою столиці країни Мехіко. ЇЇ інавгурація відбудеться 1 жовтня.