Вплив України на економіку ЄС
Після вступу України економіка Європейського Союзу дуже зміниться, зазнає змін і соціальна сфера. Внутрішній ринок Співдружності збільшиться приблизно на 30 мільйонів людей, значно зросте кількість сільськогосподарських ресурсів і земельних площ (плюс 52,1 млн га). Площа обробних земель в Україні приблизно утричі більша, ніж у Польщі й Румунії. За даними Світового банку, у 2021 році вона становила 32,9 млн га; через війну сягає десь 27,9 млн га.
Щоб поліпшити розвиток різних регіонів, у Європейському Союзі створюють окремі фонди й виділяють цільові кошти. Це називають політикою згуртованості. З її допомогою ЄС допомагає регіонам, де люди мають менше грошей або де існують інші проблеми, варті уваги, наприклад, безробіття серед молоді, погана освіта, забруднене навколишнє середовище чи міграція.
Коли Україна приєднається до Європейського Союзу, вона зможе отримувати ці гроші, себто конкурувати за фінансування на підтримку менш розвинених регіонів.
За поточними правилами, кошти з фондів згуртованості отримують не лише бідні, а й багаті країни. І нині в ЄС лунають пропозиції змінити це й направляти виплати лише бідним.
Як зазначають в Інституті економічних досліджень Кельна, таке переспрямування витрат збільшить фонди для майбутніх країн-членів ЄС. Це означає, що підтримку надаватимуть лише державам, які потребують допомоги, тоді як багатші члени сплачуватимуть за політику згуртованості. Представники інституту вважають, що логічно було б перерозподілити ці ресурси Україні в разі її вступу до ЄС.
Цей крок відкриє для нас нові можливості економічно зростати й розвиватися, зокрема, у сільському господарстві, торгівлі й інших галузях. Підвищення потенціалу обробних земель і доступ до нових ринків може сприяти прогресу не лише України, а й багатьох європейських держав. Що призведе до економічного піднесення ЄС загалом.
Водночас вступ України до Європейського Союзу може мати і певні негативні наслідки, які потрібно врахувати. Він здатен створити труднощі для країн-членів ЄС, зокрема в торгівлі, посилити конкуренцію на ринках. Наприклад, деякі промислові сектори країн-членів можуть стати менш конкурентоспроможними через прихід на ринок українських підприємств. Таку ситуацію ми вже спостерігаємо на прикладі експорту зернових до Польщі. У відповідь країни ЄС можуть запроваджувати протекціоністські заходи, щоб захистити свій ринок.
Вступ України здатен посилити міграційний тиск на країни-члени ЄС. Хоча це може сформувати нові перспективи для розвитку робочої сили та ринку праці, великий приплив українських мігрантів створить додаткову напругу в суспільстві.
Щоб усі виграли від членства України в Співдружності, потрібно врахувати інтереси кожної сторони й спробувати досягти сприятливих результатів.
Головний виклик Європи
Нині євробюрократи розглядають варіант моментального великого розширення, коли у визначений час пакетом нададуть членство Україні, Молдові та Грузії, причому, вірогідно, разом з країнами Балкан.
Годі казати, що такий сценарій має багато недоліків. Однак уявімо, що одного дня всі країни проведуть необхідні реформи й будуть готові вступити в Євросоюз. Що буде далі? Питання до самого ЄС, який мусить пройти через внутрішню трансформацію.
Європейська рада повинна розглянути перелік внутрішніх реформ до літа 2024 року. Вони точно стосуватимуться сфер управління й компетентностей. Водночас Брюссель намагатиметься визначити, як розширення вплине на бюджет ЄС. За даними Інституту економічних досліджень Кельна, воно призведе до додаткових витрат майже на 260 млрд євро. З цієї суми 186 мільярдів євро припадають на Україну.
Євросоюз погоджує довготермінові плани видатків на 7 років. Попередні показники на 2021–2027 роки складали 1,2 трильйона євро. У разі розширення ЄС витрачатиме на 12–15% більше, якщо говоримо виключно про вступ України. Водночас варто пам'ятати, що з кожним роком знадобиться все більше грошей на охорону здоров'я, енергетику й декарбонізацію, цифровізацію та дослідження, а також оборону й безпеку. Щоб подужати таке розширення, необхідно реформувати систему ухвалення рішень. Вето Орбана продемонструвало: система одностайного ухвалення рішень має залишитися в минулому.
Ключові лідери Євросоюзу — Франція і Німеччина — уже озвучили: спочатку часткова інституційна реформа ЄС, щойно тоді розширення. Зокрема, про це заявили французька й німецька міністерки з питань Європи Лоранс Бун й Анна Люрманн.
«Ми всі згодні, що нам потрібно ставитися до цього раунду розширення по-іншому, ніж ми робили це раніше, і реформувати наші інституції так, щоб вони відповідали іншому ЄС», — зазначила Бун.
Непростий транзит для України
Україні слід готуватися до того, що на кожному етапі переговорів вона стикатиметься із зауваженнями країн-членів, які вимагатимуть виконати певні умови й врахувати застереження. Проте цього не варто боятися, адже такий шлях проходили всі країни-кандидати.
Переговори передбачають відкриття 6 кластерів: фундаментальні сфери (6 розділів), внутрішній ринок (10 розділів), конкурентоспроможність й інклюзивне зростання (8 розділів), зелений порядок денний і сталий розвиток (4 розділи), ресурси, сільське господарство та згуртування (4 розділи) й зовнішні відносини (2 розділи). Усього 34 переговорні позиції.
Водночас можна сподіватися, що формалізація переговорів переведе суперечки з країнами-сусідками в дипломатичну площину, тож заходи на зразок перекриття кордону відійдуть у небуття. Бо останнє не лише порушує правила ЄС і СОТ, а й загрожує боєздатності України, її економічному відновленню та швидкій відбудові.
Також слід очікувати значного навантаження на уряд й український парламент, яким у швидкому темпі доведеться розробити та прийняти велику кількість законів, щоб гармонізувати національне законодавство з європейським.
Уряд провів первинну оцінку: з близько 28 тисяч регуляторних документів ЄС лише 2739 слід імплементувати в українському законодавстві. Водночас 1625 уже прийняті, а решта не потребують погодження, бо є рекомендаціями, протоколами, обмінами листами й іншими подібними документами.
Найбільше роботи — у розділах «Транспортна політика» (399), «Продовольча безпека» (304), «Свобода руху товарів» (289).
Хоча 2739 актів виглядають маленькою цифрою порівняно з первинним переліком на 28 тисяч, варто зазначити, що за десять років упровадження Угоди про асоціацію Україна спромоглася імплементувати лише 1625 документів. Такими темпами 2739 актів Україна впроваджуватиме 17 років, що мало кого влаштовує. Цю роботу потрібно прискорити у два-три рази, а для цього посилити урядову команду й активно залучати до роботи експертів і суспільство.
Процес вступу України в ЄС стане каталізатором для широкомасштабних реформ у різних сферах, включаючи економіку, правоохоронну систему, громадянське суспільство та соціальний захист. Ці зміни сприятимуть ефективнішому управлінню, підвищенню якості життя українців і розвитку держави загалом.
Вступ до ЄС відкриє нові можливості для економічного зростання та розвитку, забезпечить українським товарам і послугам доступ до широкого європейського ринку. Це має простимулювати інвестиції та появу нових робочих місць в Україні.
Це сприятиме підвищенню стандартів життя громадян через впровадження європейських у сферах освіти, охорони здоров'я, екології та соціального захисту.