Після шести місяців кропіткої роботи у Франції оприлюднили парламентський звіт про іноземне втручання в політику країни. Згідно з документом, Росія і Китай є основними «маніпуляторами», а їхній вплив у Франції поширюється як через економічні, так і політичні канали. Велика частина звіту присвячена «Національному зібранню», яке «підтримує багато привілейованих зв’язків з Кремлем, на відміну від інших французьких політичних партій». Марін Ле Пен вже назвала висновки комісії «політизованими» та «неправдивими».
У документі вказано, що її ультраправа політична сила впродовж років «ідеологічно рівнялася» на політику Путіна: члени партії регулярно відвідували Росію, окупований Крим і Донбас, надсилали спостерігачів на вибори, проведені російським режимом, голосували в Європарламенті проти резолюцій, невигідних Росії, та брали позику в Чесько-російського банку 2014 року на суму 9 мільйонів євро.
Цікаво, що за створенням парламентської комісії з розслідування іноземного втручання стоїть саме «Національне зібрання». Метою сили, вочевидь, було бажання «проконтролювати дискурс» і провести розслідування так, аби «вибілити репутацію». Принаймні саме такої думки дотримується Констанс Ле Гріп, депутатка від макронівської партії «Відродження», яка заявила в коментарі LB.ua: «Ми знаємо, яку гру веде партія «Національне зібрання». Зближення цієї політичної сили з Росією тривало роками. Сьогодні вони намагаються дистанціюватися від цього, однак ми знаємо, що в питанні Криму, наприклад, їхня позиція залишається непорушною — вони вважають, що Крим належить Росії. Що відбудеться, коли український контрнаступ сягне півострова? Саме тоді ми побачимо справжнє обличчя ультраправих, які сьогодні вдають, що підтримують Україну і засуджують Росію».
Росія мріє про загальноєвропейську партію крайніх правих
У звіті вказано, що одним з комунікаторів між Кремлем і ультраправими силами у Франції є російський олігарх Костянтин Малофєєв, якому належала ідея створення загальноєвропейського руху "AltIntern", що об’єднав би ультраправі сили Європи. З боку французького «Національного зібрання» проєкт мав координувати євродепутат Філіп Олів’є, родич Марін Ле Пен, однак задум було поставлено на паузу з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Коріння зв’язків «Національного зібрання» з Кремлем сягає 1960-х років, коли партією керував тато Марін Ле Пен, Жан-Марі Ле Пен. Упродовж десятиліть він регулярно їздив до Росії, приймав російські делегації на території Франції та підтримував дружні відносини з пропагандистом Олександром Дугіним. Очоливши партію у 2011 році, Марін Ле Пен продовжила лінію батька: ворожу до НАТО та впливу Сполучених Штатів, дружню до Росії.
Хоча початок повномасштабного вторгнення РФ в Україну і змусив «Національне зібрання» витримувати певну дистанцію щодо Москви (інша реакція, з огляду на громадську думку, була б для політичним суїцидом), це аж ніяк не може стерти десятиліть загравань з Москвою. Щоправда, новий лідер партії, Джордан Барделла, не полишає спроб це зробити: в інтерв’ю французькому державному телебаченню на річницю війни він заявив, що «розмови про мир неможливі, доки Україна не поверне своїх територій». У цьому ж інтерв’ю політик навіть зазначив, що «Київ неодмінно має перемогти».
Російські кібератаки та завербовані політики
Російський вплив у Франції не обмежується «Національним зібранням». Так, колишній прем’єр Франсуа Фійон (партія «Республіканці»), теж відомий симпатіями до Москви, після провальної спроби на президентських виборах 2017 року перейшов на роботу у приватному секторі. З 2021 році він засідав у раді директорів двох російських нафтогазових компаній, «Сібур» і «Зарубежнефть», однак після початку повномасштабного вторгнення звільнився. «Я веду таку професійну діяльність, яку хочу. Якщо мені заманеться продавати паштет на Красній площі, я продаватиму паштет на Красній площі», – сказав на свій захист колишній політик під час слухань у рамках розслідування парламентської комісії.
Згідно з тим самим парламентським звітом, окрім вербування колишніх політиків, Кремль проводить у Франції низку інших підривних заходів, таких як «кібератаки, пропаганда в соцмережах і наукове шпигунство». У 2017 році за два дні до другого туру президентських виборів у мережу були викладені дев’ять гігабайтів внутрішніх документів передвиборчого штабу Макрона, а сотні ботів у соцмережах масово поширювали фейки про кандидата.
«Причетність Росії до цієї кібератаки не залишає сумнівів», – йдеться у звіті парламентської комісії. До загрози тоді поставилися так серйозно, що під час виборів 2022 року у Франції вже діяла новостворена державна агенція "Viginum", відповідальна за онлайн-захист від іноземного втручання. За попередньої передвиборчої кампанії їй вдалося відбити близько шести десятків атак, направлених на дискредитацію Макрона.
У коментарі LB.ua Констанс Ле Гріп запевнила, що Франція серйозно ставиться до загрози іноземного втручання у президентські вибори 2027 року, коли Макрон уже не зможе балотуватися на новий термін: «Ми не лише посилюємо захист баз даних і протидіємо атакам ботів, але й намагаємось поширити інтернет-грамотність поміж французів. Важливо, щоб населення могло розрізняти фейки від справжньої інформації та обачно ставилося до вибору джерел інформації. Саме тому діяльність проросійських каналів у Франції з початку вторгнення заборонена. Однак доступ до цього контенту досі залишається онлайн, і це становить проблему».
У звіті також була згадана загроза з боку Туреччини і Китаю, які прагнуть поширити свій вплив у Франції: у випадку Туреччини йдеться про вплив на мусульманські спільноти та маніпуляції на темах ісламу та імміграції, тоді як Китай націлений на промислове і наукове шпигунство, зокрема, рекрутинг французів китайськими спецслужбами.