ГоловнаСвіт

Іспит складено: Чехія покидає пропутінську вісь у Східній Європі. Словаччині підготуватися

Чеський народ на президентських виборах більшістю голосів обрав нового президента – генерала Петра Павла. Ця перемога вкрай важлива для України в контексті війни з Росією, а також з погляду політичної географії. Ця перемога важлива для всього Заходу. Плани ж Москви побудувати проросійську вісь у Східній Європі зазнають краху.

Петр Павел перед теледебатами на CNN у Празі, 11 січня 2023 р.
Фото: EPA/UPG
Петр Павел перед теледебатами на CNN у Празі, 11 січня 2023 р.

Колись відомий англійський політичний діяч Хелфорд Маккіндер вивів важливу геополітичну формулу так званого Хартленду. Вона звучить так: «Хто керує Східною Європою, той керує Хартлендом. Хто управляє Хартлендом, той командує Світовим островом. Хто керує Світовим островом, той командує усім світом». Якщо дуже просто, то контроль над східною частиною Європи унеможливлює посилення Росії. 

На превеликий жаль, сучасник Маккіндера прем’єр Великобританії Невілл Чемберлен чомусь проігнорував цей концепт, що призвело до Мюнхенської угоди 1938 року та відповідної анексії Судет нацистами. Чемберлен же казав британцям: «Я привіз вам мир!» Вінстон Черчилль лише поглузував із цієї промови.

Натомість уже в Мюнхені через якихось 70 років Володимир Путін виголосив славнозвісну промову про однополярність світу і своє бачення місця і ролі Росії. Російський диктатор чітко усвідомив, що контроль Східної Європи, незважаючи на те, що деякі держави цього регіону вже отримали статус членів НАТО – це ключ до майбутньої реконструкції двополярного світу. Проблема лише була в тому, що світ змінився з технологічним розвитком і перебував уже в іншому політично-часовому вимірі, ніж думки совєтських збочених кадебістів.

Путін виступає з промовою у Мюнхені, 2007.
Фото: Antje Wildgrube/Wikimedia Commons
Путін виступає з промовою у Мюнхені, 2007.

Росія розпочала активну політику щодо Східної Європи, намагаючись побудувати в цьому регіоні вісь Болгарія – Сербія – Угорщина – Словаччина – Чехія шляхом підтримки та фінансування проросійських політичних сил і кандидатів у президенти. Додайте до цього «чемберленівську» політику умиротворення канцлерки Німеччини Ангели Меркель протягом останніх 16 років – і отримаєте «картину маслом». У цю геополітичну архітектоніку також варто інтегрувати відносини Росії з країнами Балтії та Польщею. Наприклад, «випадкове» падіння літака Леха Качинського з усієї елітою Польщі на борту або постійні скандали з приводу політики пам’яті в балтійських країнах.

Ми ж чітко пам’ятаємо, якою була реакція Путіна 2008 року на Бухарестський саміт НАТО, коли Україна та Грузія намагалися отримати ПДЧ. Саміт відбувся у квітні, а вже в серпні російські танки показово «утюжили» територію Грузії під час п’ятиденної війни. Лише нагадаю, що сьогодні вищий політичний істеблішмент Грузії на чолі з Бідзіною Іванішвілі абсолютно політично лояльний путінському режиму, а через територію цієї держави, в обхід санкцій Росія отримує підсанкційні товари. По суті, Грузія гарантує Росії вихід до Чорного моря у своїх намаганнях побудувати Балто-Чорноморську дугу. 

А тепер згадаймо реакцію Путіна на намагання НАТО розглянути питання надання ПДЧ Україні. У своїй розмові під час саміту глава Кремля заявив президенту США Джорджу Бушу-молодшому: «Ти ж розумієш, Джордже, що Україна – це навіть не держава! Що таке Україна? Частина її територій – це Східна Європа, а частина, і значна, подарована нами!» Путін фактично пригрозив, що Росія може почати відторгнення Криму і Східної України, якщо Україна продовжить свою інтеграцію до Північноатлантичного альянсу. Що й сталося 2014 року після падіння “режиму Януковича” внаслідок Революції Гідності. 

Президент України Петро Порошенко та генсек НАТО Єнс Столтенберг під час саміту НАТО в Брюсселі, 11 липня 2018 року.
Фото: пресслужба президента
Президент України Петро Порошенко та генсек НАТО Єнс Столтенберг під час саміту НАТО в Брюсселі, 11 липня 2018 року.

На формування геополітичної осі в Східній Європі путінський режим протягом останніх 10 років витратив мільярди євро. Якщо ми говоримо про ту саму Чехію, то останні 10 років президентом там був проросійський Мілош Земан, а Андрей Бабіш, який минулого тижня програв генералу Павелу, був прем’єр-міністром, попри всі протести громадськості. Вони були не просто друзями Путіна, але й активно підтримували просування «руського міру» на форумах ексглави РЖД Володимира Якуніна під назвою «Діалог цивілізацій». Відвідували цей Форум також лідери Словаччини та Угорщини – прем’єр-міністри Фіцо та Орбан відповідно.

Важливість перемоги генерала Петра Павела полягає в тому, що ця людина розуміє не тільки намагання путінського режиму сформувати вплив у Східній Європі, але й активно виступає за допомогу Україні у протистоянні з Росією. Чеський народ, обравши генерала Павела президентом, не просто ускладнив плани Путіна, але сказав принципове «ні» проросійській зовнішній політиці, яку протягом останніх 10 років нав’язував Мілош Земан. Звичайно, в цьому регіоні ще залишається Угорщина популіста Орбана, який нещодавно знову закріпив свою владу під час парламентських виборів. Але з перемогою прозахідного та пронатовського Петра Павела вся конструкція небезпечної геополітичної східноєвропейської осі починає руйнуватися, як картковий будиночок. 

Восени у Словаччині відбудуться дострокові парламентські вибори, і щось підказує, що на проросійські сили чекає повне фіаско. Чехи ще раз продемонстрували свою стійкість у відстоюванні справедливості, демократії та гідності. Побачимо, як словаки складуть цей іспит восени. Але сьогодні впевнено можна сказати, що боротьба на цих виборах буде вкрай гострою, зважаючи на те, що Чехія покинула пропутінську вісь.

Мітинг на підтримку кандидата в президенти Чехії Петра Павела під час президентської кампанії на Староміській площі в Празі, 25 січня 2023 р.
Фото: EPA/UPG
Мітинг на підтримку кандидата в президенти Чехії Петра Павела під час президентської кампанії на Староміській площі в Празі, 25 січня 2023 р.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram