ГоловнаСвіт

Протести в Монголії. Влада погоріла на краденому вугіллі?

Монголи вийшли на протест, звинувачуючи владу країни, чиновників і підприємців у корупційних діях, пов’язаних з експортом вугілля, що призвели до втрат для держави мільярдів доларів. І це на тлі зростання інфляції та економічних негараздів. З 4 грудня в столиці країни, Улан-Баторі, демонстранти почали виходити на центральну площу попри двадцятиградусний мороз. Уже 5 грудня мирні протести переросли в сутички з поліцією, після того як натовп намагався взяти штурмом так званий урядовий палац на площі Сухе-Батора. Поліція отримала наказ не допустити протестувальників до приміщень парламенту та уряду. У сутичках постраждали 4 особи.

Фото: canadatoday.news

Протестувальники тримали плакати: «Досить грабувати народ», «Негайно зловити злодіїв, які обікрали», «Назвіть, хто вкрав вугілля» та «Об'єднаємося проти злодіїв».

Того самого дня монгольський парламент провів позачергову сесію в режимі онлайн, на якій вирішили не запроваджувати у країні надзвичайний стан. Натомість парламентарі заявили, що факти корупції, пов’язані з торгівлею вугіллям, слід розслідувати і дати суспільству вичерпні відповіді щодо ситуації, притягнувши до відповідальності порушників. Спікер парламенту Ґомбожавин Занданшатар запросив представників усіх провінцій, де видобувають вугілля, щоб провести відкриті слухання щодо ситуації в галузі. Питання також винесуть на розгляд Ради національної безпеки Монголії, яка має запустити процес розслідування і корупційного скандалу, і підбурювання до протестів.

Влада каже, що більшість демонстрантів – це молоді люди, студенти, яких підбурювали до протестів навмисно. Так чи інакше, демонстрації початку грудня стали наймасовішими за останнє десятиліття. Натомість у вівторок на центральній площі монгольської столиці вже було суттєво менше людей, ніж у попередні дні, демонстрації проходили мирно.

Фото: canadatoday.news

Небезпечна статистика

Цікаво, що приводом для протестів стала звичайна публікація статистичних відомостей про зовнішню торгівлю. Дехто звернув увагу, що відомості в монгольських джерелах і звітах китайських митних служб різняться. Згідно з монгольською статистикою, за перші дев’ять місяців 2022 року в Китай було продано 19 млн тонн вугілля на 4,5 млрд доларів. Це втричі більше, ніж Монголія заробила на постачаннях вугілля за відповідний період минулого року.

Китайські джерела також повідомляли про суттєве зростання монгольського експорту вугілля, називаючи у вересні середню цифру 2,1 млн тонн на місяць (хоча, наприклад, у червні було поставлено 2,36 млн тонн, а з вересня постачання ще зросли). Загалом монгольський експорт вугілля, за китайськими джерелами, зріс більш ніж у два рази порівняно з минулим роком, коли монголи поставили 15,9 млн тонн. Монголи якимось чином вирахували, що з їхньої статистики за поточний рік «зникло» десь 6,5 млн тонн, що еквівалентно 1,8 мільярда доларів. У всілякому разі саме такі дані почали поширюватися соціальними мережами, які закликали громадян до протестів. За іншими повідомленнями, ділки планували таємно вивезти з країни вугілля аж на 12 млрд доларів, і начебто оприлюднення первинної інформації завадило більш масштабному розкраданню народних багатств.

Влада Монголії не може підтвердити чи спростувати ці неофіційні цифри втрат (або потенційних збитків), але для мітингувальників це вже було неважливо. Мітингувальники вважають, що такі масштабні крадіжки були б неможливі без прикриття з боку уряду та вугільного лобі в парламенті країни. Ті ж покривають керівників державної компанії «Ерденес Таван Толгой», які, ймовірно, були задіяні у схемах розкрадання вугілля, адже саме ця компанія є постачальником значної частини монгольського вугілля до Китаю. Так, за офіційними повідомленнями з Улан-Батора, розслідування вже розпочато проти кількох чиновників, а також 15 осіб, пов’язаних з компанією «Ерденес Таван Толгой».

Фото: theubposts.com

Вугільний скандал, вважають демонстранти, може стати підґрунтям реформ політичної системи, де парламент втратив реальний влив. Західні оглядачі натякають, що скандал вигідний президентові країни Ухнаагійну Хурелсуху, який хоче підняти градус політичного протистояння напередодні з’їзду Монгольської народної партії і в такий спосіб, ймовірно, посилить тиск на прем'єр-міністра уряду Лувсаннамсраїна Оюун-Ердене. Останній, вочевидь, навпаки, хоче швидко приборкати протести і навіть запропонував у середу, 7 грудня, представникам демонстрантів увійти до комісій з питань розслідування вугільної справи, одночасно закликавши людей на площі розійтися.

Оюун-Ердене заявив, що під тиском протестів він не збирається ані подавати у відставку, ані доводити до розпуску парламенту, що відкрило б шлях до дострокових виборів. Одночасно прем’єр готовий до діалогу і з президентом країни, і з представниками всіх політичних сил, щоб обговорити «системні реформи», якщо їх підтримає народ. Він вважає недоцільним уже зараз (як цього вимагають деякі політики і демонстранти) називати прізвища корупціонерів, причетних до вивезення вугілля. Натомість хоче провести розслідування.

Прем'єр-міністр Лувсаннамсрайн Оюун-Ердене
Фото: montsame.mn
Прем'єр-міністр Лувсаннамсрайн Оюун-Ердене

Так, монгольське міністерство юстиції попросило китайських колег посприяти розслідуванню вугільної справи. Також монгольська влада попросила китайські митні органи надати докладну статистику щодо автомобілів і вантажних потягів з вугіллям, які перетинали спільний кордон цього року, щоб зіставити ці дані з власною статистикою.

Центральноазійські медіа минулими вихідними поширили інформацію, що начебто в самому Китаї деякі ділки, причетні до скандалу з монгольським вугіллям, були вже покарані, причому найвищою мірою. Але підтвердження цього повідомлення немає. Натомість китайське МЗС офіційно заявило, що не має наміру коментувати справу про «вугільну корупцію»: «Як дружній сусід, Китай вірить, що уряд Монголії належно розслідує цю справу. Якщо Монголія звернеться з таким запитом, компетентні органи Китаю нададуть необхідну допомогу відповідно до чинних законів і правил», – заявила у вівторок речниця китайського зовнішньополітичного відомства Мао Нін.

Вугільна війна між Монголією та Росією

Скандал з монгольським вугіллям може мати наслідки для цілого регіону, адже Китай потребує все більше викопного палива і не може задовольнити свої потреби власним видобутком.

Важливі події сталися за декілька місяців до протестів в Улан-Баторі. Саме у вересні монголи завершили будівництво залізничної магістралі на 258 км, що поєднала вугільні копальні «Ерденес Таван Толгой» у пустелі Гобі із селищем Гашуун-Сухайт на монгольсько-китайському кордоні. Так вартість доставки тонни вугілля до Китаю впала з 30 доларів (автомобільним транспортом) до 8! Тепер монголи можуть суттєво наростити експорт вугілля – дехто каже, що цілком можливо побити рекорд 2019 року у 37 млн тонн. Водночас видобуток вугілля в самому Китаї впав, і це призвело до зростання цін з 1080 до 1520 китайських юанів за тонну (це приблизно 212 доларів) у жовтні. На такому тлі для китайських трейдерів монгольське вугілля стало дуже привабливим. Хоча його частка в загальному китайському експорті відносно невелика, але через зручну логістику може дати фору конкурентам, які, наприклад, везуть вугілля морем.

Фото: Freepik

Саме тут монгольська влада бачить для себе вікно можливостей, аби продати сусідові більше вугілля, яке складає левову частку всього монгольського експорту до Китаю. Із запровадженням нових ліній залізниць з глибинних районів Монголії до Китаю експерти вважають можливим постачання понад 60 млн тонн вугілля з Монголії щороку, що може вивести експортні доходи вугільної галузі на рівень 14-17 млрд доларів уже у 2025-2028 роках і навіть до 20 млрд доларів у 2030 році. Саме такі довготермінові розрахунки робить монгольський уряд. Наприклад, прогнози виплат Монголією своїх зовнішніх боргів у бюджеті наступного року зроблено саме на підставі прогнозів про збільшення продажу вугілля до Китаю.

Натомість тепер Росія виступає конкурентом для Монголії, адже сама суттєво збільшила продаж вугілля до КНР. При цьому застосовує демпінгові ціни на рівні 150 доларів за тонну і навіть нижче. Це все на тлі санкцій з боку ЄС і неможливості продати вугілля до Європи. Так, лише за жовтень Росія поставила за кордон 16 млн тонн вугілля, і основні покупці були саме з Азії – з них на Китай припадає понад 6 млн тонн.

Тож саме Росія може бути зацікавленою у вугільному скандалі між Монголією та Китаєм. Хоча при цьому Москва намагається звинуватити Захід у ледве чи не ініціюванні нової революції. Наразі протести на вулицях Улан-Батора вщухають, натомість вугільна справа ще може мати значні наслідки для Монголії та її сусідів.

Фото: thestar.com

Олексій КовальОлексій Коваль, журналіст-міжнародник, китаєзнавець
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram