Польська допомога
Від початку повномасштабного вторгнення Росії, за даними ООН, Україну покинуло понад 8 млн людей. Зараз в Європі перебуває майже 5,3 млн біженців, із яких біля 4,5 млн проживають у Польщі.
Сейм Польщі миттєво ухвалив закон, що регулює правила перебування в Польщі громадян України. Згідно документу, поляки, які приймають українські родини, мають можливість отримати грошову підтримку у розмірі 40 злотих на день на особу, що становить близько 1200 злотих на місяць. Витрати покриваються із польського державного кошторису. На фінансову допомогу можуть претендувати ті, хто прихистив незнайомців, і ті, у кого зупинилися близькі родичі з України. Часто-густо польські господарі віддавали ці кошти українським біженцям.
Ба більше, українці мали змогу отримати доступ до усіх соціальних благ – соцдопомоги, медичних послуг, відправити дітей до школи та навіть відкрити власну компанію – за умови одержання реєстраційного номеру PESEL.
Також польський перевізник запропонував громадянам України безкоштовний проїзд громадським транспортом та електричками.
Втім, 1 липня ситуація змінилася не в кращу сторону.
Виплати не для всіх
«З 1 липня уряд більше не платитиме 40 злотих за біженця (його харчування та проживання)», — повідомив наприкінці травня віцеміністр внутрішніх справ і урядовий уповноважений у справах біженців з України Павел Шефернакер. – «Ми переконані, що багато людей у Польщі здатні стати самостійними та адаптуватися».
Справа в тому, що у вищезазначеному спецзаконі про допомогу біженцям з України спочатку було гарантовано пільгу на перші 60 днів. Пізніше було продовжено ще на 60. Отже, кінцевий термін для виплат припав на 25 червня.
«Ми не можемо безкінечно перераховувати ці кошти усім», — заявив на початку червня в інтерв’ю «Polsat News» Шефернакер.
Утім, високопосадовець пізніше пояснив, що уряд нічого не обмежує й не припиняє жодної допомоги. Адже кожна польська родина має можливість протягом 120 днів допомогти, щоправда із моменту перетину кордону.
«Якщо біженець приїжджає до Польщі в липні, то цей період буде відраховуватися з липня», — пояснив Шефернакер.
Однак, згідно з нещодавно ухваленими змінами, є обмеження. Йдеться про дедлайни щодо подачі заявки, на оформлення якої відводиться місяць. Заявки, подані після кінцевого терміну, розглядатися не будуть.
Нововведення не стосуються кількох винятків: інвалідів, людей похилого віку, вагітних жінок та тих, хто самостійно доглядає трьох і більше дітей. Для цих категорій термін виплат продовжено на понад 120-денний період. Усі інші особи, які прибули до Польщі на початку російського вторгнення, повинні ставати самостійними.
Слід зазначити, є іще одна зміна до спецзакону про грошову допомогу особам, які влаштували біженців з України, згідно якої ґміна (адміністративна одиниця) може продовжити термін виплати допомоги у випадках надання окремими особами та групами осіб харчування і проживання громадянам України.
Однак реалії є дещо іншими. Так, волонтери, які організовують центри допомоги у Польщі, зізнаються, що не всі отримують гроші від пільг через правовий та адміністративний хаос.
«Органи місцевого самоврядування не мають повноважень щодо підтримки іноземців, це належить воєводі. Деякі люди застрягли в адміністративних лабіринтах», — поділилася Марцеліна З’явінська з фундації «Splot Społeczny».
Координаторка Союзу польських митрополій Магдалена Войно, зі свого боку, взагалі визнає, що надходження коштів у рамках допомоги людям, які розміщують біженців, є нерегулярними.
«Є сигнали, що деякі люди не отримують ці гроші, хоча повинні», — пояснює пані Войно.
На це накладається ще й те, що з 1 липня на Польських державних залізницях перестає діяти безоплатний проїзд для громадян України. Багато міст і муніципалітетів також поступово скасовують цю послугу.
Так, у Варшаві із 1 червня громадський транспорт для біженців функціонує на платній основі. Аналогічна ситуація в Кракові. А у Гданську за квитки потрібно сплачувати вже з травня-місяця.
Як можна побачити, в Польщі, у контексті отримання пільг, відбувається поступове «затягування поясів». Вочевидь, ситуація впирається в обмежені можливості фінансового ресурсу. А тому на всіх його може не вистачити.
Прикметно, що з липня тягар допомоги для біженців має бути перекладено на інтеграцію, самостійність та професійну активізацію. За словами координаторки Союзу польських митрополій, найголовніше — вивчити польську мову. На її думку, це відкриє шлях, зокрема, для визнання диплому та можливості навчання у школах.
«Більшість людей, які приїхали до Польщі, мають вищу освіту. Ми хочемо, щоб вони знайшли роботу відповідно до своєї освіти», — зазначає Магдалена Войно.
Та чи всім це під силу? Так, пані координаторка визнає, що ситуація дуже складна, оскільки «більшість біженців має почуття тимчасовості». Їм важко вирішити, що робити далі: залишатися й працювати у Польщі чи ні. Адже є люди, які не готові знайти своє місце на польському ринку праці. Також має місце усвідомлення, що в зв’язку із закінченням виплати 40 злотих у деяких жителів України можуть виникнути проблеми з пошуком помешкання.
«Знайти роботу та стати самостійними, не знаючи мови, зовсім непросто, тому цим людям, як і раніше, потрібна наша підтримка», — розповідає Ева Триянська з асоціації «Wiosna», яка організувала акцію «Solidarna Paczka» (підтримка конкретних сімей, які поїхали до Польщі, рятуючись від війни).
Усе це змушує українців замислитися над подальшим перебуванням у Польщі. Вже зараз вони почали масово покидати територію цієї республіки та повертатися на батьківщину.
Схоже, що залишитись зможуть лише «найстійкіші». І Україна, яка все ще потерпає від збройної агресії РФ, може зіткнутися із серйозними проблемами щодо працевлаштування своїх же громадян.
Хто ж винен?
Польща вже почала «переводити стрілки», звинувачуючи, зокрема, Європейський Союз.
«Наприкінці фінансової перспективи (2014–2020) у нас практично більше немає грошей ЄС, які можна було б використати для цієї мети», — розмірковує Міністерство регіональних фондів та політики.
Варто пояснити, що у квітні Польща отримала від Брюсселя понад 562 млн євро авансових платежів на витрати, пов’язані із біженцями, що є частиною 3,5 млрд євро, виплачених для цієї мети з фонду REACT-EU усім країнам-членам ЄС. Наразі ж підтримка Євросоюзу полягає в основному у забезпеченні можливості переказу та легшого витрачання грошей.
Саме тому уряд Матеуша Моравецького регулярно й безрезультатно повторює заклики щодо «нових грошей» від ЄС. Тобто не лише до перекладання бюджетних коштів у Брюсселі, а й до додаткових коштів.
Втім, за словами комісарки з питань внутрішніх справ у Єврокомісії Ілви Йоганссон, це неправда, що Польща не отримала грошей на допомогу біженцям. Вона додала, що сьогодні Польща не використовує усі ресурси, які має, щоб допомогти їм. На її переконання уряд повинен це зробити, без чого важко буде говорити про створення нового фонду.
Ще однією проблемою, на яку вказує Європейська комісія, є те, що Польща надто повільно перепрограмовує кошти, наприклад, ті, що безпосередньо підпорядковані комісару з питань внутрішніх справ у рамках міграції. Звідси заклики Комісії узгодити програми якнайшвидше, адже Польща — єдина країна, яка цього іще не зробила. Якщо ж програми не будуть узгоджені до кінця року, гроші пропадуть.
Хай там як, ситуація все більше скидається на продовження конфлікту по лінії «Варшава-Брюссель», який триває вже досить тривалий час. І, вочевидь, питання коштів для біженців з України стало його новою фазою.