Фінансування, необхідне громадам для подолання наслідків надзвичайних ситуацій, пов’язаних з погодою, збільшилося за останні два десятиліття на більше ніж 800%.
Про це пише edition.cnn.com.
Це пов’язано з тим, що кліматична криза також швидко прискорилася.
У звіті, опублікованому міжнародним об’єднанням Oxfam, що працює над розв’язання проблем бідності, йдеться, що потреба у гуманітарному фінансуванні ООН, пов’язаному з екстремальними погодними умовами, зараз різко вища, ніж 20 років тому. Окрім того, країни-донори не можуть впоратися з надзвичайними витратами через кліматичну кризу.
У 2021 році економічна шкода від екстремальних погодних явищ у всьому світі склала приблизно 329 мільярдів доларів. А це майже вдвічі перевищує загальний обсяг допомоги, яку того року пожертвували багаті країни біднішим.
У період з 2000 до 2002 року ООН було потрібно у середньому 1,6 мільярда доларів на рік для фінансування гуманітарних проєктів після екстремальних погодних явищ. Вже до 2019-2021 років ця сума становила 15,5 млрд доларів щорічно – тобто зросла на понад 800%.
“Зміна клімату завдає шкоди і продовжуватиме завдавати шкоди чорношкірим, корінним, кольоровим та іншим вразливим спільнотам, насамперед і в гіршому випадку – руйнуючи їх засоби для існування, культуру, здоров’я та спосіб життя", – розповів старший спеціаліст з клімату, політичний радник “Oxfam America” Рассел Армстронг.
“Незважаючи на те, що економічні збитки від зміни клімату, які оцінюються від 300 до 500 мільярдів доларів у всьому світі, можна порівняти з державними субсидіями на викопне паливо, заклики до вирішення (проблеми, – ред.) залишилися непочутими", – додав він.
З 2017 року лише приблизно 54% розвинених країн, що спричиняють кліматичну кризу, відгукнулися на гуманітарні заклики ООН. Унаслідок цього утворився дефіцит у розмірі до 33 мільярдів доларів.
Експерти кажуть, що кліматична криза ще більше тисне на гуманітарну систему ООН, яка і без того переживає фінансові труднощі.
Серед країн, які найчастіше потребують допомоги через екстремальні погодні кризи, є Афганістан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Чад, Демократичну Республіка Конго, Гаїті, Кенія, Нігер, Сомалі, Південний Судан та Зімбабве.
Тим часом багаті країни, як от США, не зменшують обсяг викидів, які підживлюють ці екстремальні погодні явища.
Нагадаємо, торік у листопаді учасники кліматичної конференції ООН (COP26) у Глазго домовилися скоригувати національні кліматичні цілі вже до кінця 2022 року – на три роки раніше, ніж планувалося раніше.
Вони погодилися із завданням обмежити глобальне потепління 1,5 градусами Цельсія порівняно з доіндустріальним рівнем.
Окрім того, країни вважають, що слід "поступово скорочувати" використання вугільних електростанцій.