ГоловнаСвіт

Запобігти російській агресії: як у Польщі відбувається зміцнення збройних сил

Збільшення до 300 тис. чисельності солдатів, закупівля 250 американських танків Abrams, постачання 16 пускових установок комплексу Patriot – далеко не повний перелік того, як Республіка Польща зміцнює свою обороноздатність. І це не дивно, з огляду на агресивні дії Російської Федерації, які міністр національної оборони Маріуш Блащак назвав «воєнними злочинами», і плани на Польщу, про які говорять офіційні особи Росії.

Шлях до реформування Війська Польського виявився непростим. Проведений поспішно, в умовах різкого бюджетного скорочення, процес професіоналізації призвів до того, що на певний час узагалі припинилась підготовка нових резервів. У попередні роки ряд польських військових частин було розформовано, а ті, що залишилися, часто не були повністю укомплектовані.

Утім після кількох різного ступеня успішності спроб уряд Польщі взявся до радикального перевтілення армії. 

Фото: facebookPolishArmedForces

Новий закон для нових часів

З початком російської агресії проти України Варшава оголосила про посилення військового компоненту та збільшення видатків на оборону. Водночас почалося масштабне перевизначення пріоритетів модернізації.

Фундаментальним рішенням, спрямованим на зміцнення польської обороноздатності, став закон про захист вітчизни. У рамках нового документа Міністерство національної оборони Польщі запропонувало низку рішень для посилення оперативних можливостей польських збройних сил.

Законопроєкт з’явився у жовтні 2021 року – в розпал міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні та скупчення російських військ поблизу України. Наприкінці лютого 2022 року, коли Росія вдарила по Україні, уряд вніс проєкт до парламенту.

12 березня Сейм майже одностайно ухвалив його («за» проголосувало 450 депутатів, «проти» не було жодного, утрималося п’ятеро), а вже 17 березня його затвердив 100% голосів Сенат. Після чого закон підписав президент Анджей Дуда. Документ набуде чинності через 30 днів з дня оголошення.

У своїй заяві щодо закону президент Дуда нагадав слова свого попередника Леха Качинського, який у 2008 році наголошував: «На армії не можна заощаджувати, армія коштує всьому суспільству, вона коштує платникам податків, але це необхідно». А віцепрем’єр з питань безпеки Ярослав Качинський (брат покійного президента) сказав, що закон про захист вітчизни створює основу для розвитку польської армії, «яка зможе відбивати навіть найнебезпечніші атаки».

Фото: EPA/UPG

Законодавчий акт, який складається з більш ніж 820 статей, змінить не лише умови проходження військової служби, а й питання комплектування, модернізації та фінансування армії. Рішення, що впроваджуються, спрямовані на модернізацію збройних сил, відновлення резервної системи і підвищення привабливості служби.

Закон збільшує витрати на оборону (витрати на рівні 3% ВВП вже з 2023 року), збільшує чисельність війська, запроваджує нові види служби, передбачає принцип лінійного просування по службі тощо. Він замінить чотирнадцять інших актів, зокрема: про загальне зобов’язання захищати Республіку Польща, про військову службу професійних солдатів, про військову дисципліну, про перебудову та технічну модернізацію, а також про фінансування польських збройних сил.

«Створено механізм, який дає можливість отримати додаткові кошти на озброєння і на модернізацію обладнання Війська Польського та збільшення його чисельності. 250 тис. професійних солдатів і 50 тис. бійців військ територіальної оборони – це мінімум. Нинішні 2% ВВП на оборону – це мінімум відповідно до вимог НАТО, які Польща вже виконує», – аргументував очільник Міноборони Польщі Блащак, презентуючи документ.

Танк M1 'Абрамс'
Фото: Вiкiпедiя
Танк M1 'Абрамс'

Окрім того, після рішення НАТО, ухваленого на саміті 2016 року у Варшаві, в північно-східній частині Польщі було дислоковано бойову групу батальйонів Альянсу, що складається з американських, британських, румунських і хорватських військ. З того часу їхня кількість лише зростає і зараз сягнула близько 10 тис. Один із таких контингентів на кордоні з Україною 25 березня 2022 року відвідав американський президент Джозеф Байден під час свого візиту до Польщі.

Утім збільшення фінансування значною мірою пов’язане з певним ризиком для державного бюджету. Адже Військо Польське все ще використовує обладнання на основі технологій 1970-х років (часом ще старіше) і його вдосконалення вимагає динамічних і недешевих кроків.

Саме тому армія республіки потребує імпортування технологій, головним чином за рахунок американського оборонпрому.

РСЗВ WR-40 Langusta збройний сил Польщі
Фото: facebookPolishArmedForces
РСЗВ WR-40 Langusta збройний сил Польщі

"Патріоти", "абрамси", "леопарди"…

Отже, яке посилення національної безпеки можливе без сучасних технологій? В Україні в контексті реальних бойових дій це добре усвідомили. Вочевидь, розуміють це і в сусідній Польщі.

Так, окрім модернізації збройних сил, Варшава планує отримати й передове західне озброєння, зокрема, різноманітну наземну техніку та потужні оборонні комплекси. Польський уряд 2021 року оголосив про бажання закупити 250 одиниць американських танків, а міністр національної оборони Маріуш Блащак оголосив, що перша партія має бути доставлена до Польщі вже у 2022-му.

Ситуація, пов’язана з нарощуванням Росією техніки на кордонах України, вочевидь, пришвидшила бюрократичні процедури - і в лютому Державний департамент США погодився продати Польщі в погодженій кількості танки Abrams третього покоління, які надійшли на озброєння у 2019-2020 роках. Рішення також стосується технічних машин M88A2 Hercules, штурмових мостів M1110, кулеметів M2 і M240C та амуніції.

Штурмовий міст M1074
Фото: wikipedia
Штурмовий міст M1074

«Військо Польське має бути оснащене найсучаснішою технікою, щоб те, що відбувається з Україною, не сталося з Польщею, щоб агресор знав, що якщо він нападе на Польщу, то зустріне рішучу відповідь», – заявив очільник польського Міноборони, коментуючи рішення США.

А окрім Abrams, поляки також очікують на ще одну партію модернізованих Leopard і кілька важливих контрактів на озброєння. Зокрема, цього року країна отримає додатково дві батареї протиракетної оборони Patriot.

Система MIM-104 Patriot, яка використовується армією США, була обрана Польщею ще у квітні 2015 року. Однак процес просувався повільно.

Лише у 2018 році було підписано договір на постачання двох батарей (16 пускових установок) цього комплексу. Вартість контракту, укладеного в рамках першого з двох передбачуваних етапів програми «Вісла», склала 4,75 млрд доларів США. Перша батарея, як і у випадку з танками, має бути поставлена цього року, що й було підтверджено 9 березня під час розмови міністра Блащака з американським колегою Ллойдом Остіном.

Тобто результат видно саме зараз, після жахливих картин вторгнення в Україну. Ба більше, розуміння Варшавою можливості нападу РФ на Польщу також.

Саме тому глава польського уряду Матеуш Моравецький, відвідуючи 19 березня Центр розробки та впровадження «Telesystem-Mesko» в Любічуві, де виробляються системи наведення для зенітних комплексів малої дальності Piorun, які Польща передає Україні, наголосив, що безпека є основою функціонування будь-якого суспільства. Він зазначив, що для того, щоб бути ефективними на полі бою, слід мати сучасне озброєння, посилену армію, і підкреслив, що перший крок був зроблений після прийняття закону про захист вітчизни.

Матеуш Моравецький у Центрі розробки та впровадження Telesystem-Mesko
Фото: gamingdeputy.com
Матеуш Моравецький у Центрі розробки та впровадження Telesystem-Mesko

«Або ми заплатимо ту ціну за безпеку на полі бою кров’ю наших солдатів, наших матерів, наших дружин, наших дітей, як це відбувається сьогодні в Україні, або заплатимо за безпеку розбудовою армії, модернізацією армії, використовуючи сучасну зброю на сьогоднішньому полі бою», – заявив Моравецький і додав, що «або заплатимо за нашу безпеку більшими видатками, або заплатимо кров’ю наших солдатів. Давайте виберемо перший шлях, який дозволить нам ефективно захищатися».

Станіслав ЖеліховськийСтаніслав Желіховський, Кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram