Верховна комісарка ООН із прав людини Мішель Бачелет закликала сторони протистояння в Казахстані утриматися від насильства та шукати мирні шляхи вирішення проблем.
Про це повідомляє "Радіо Свобода".
"Люди мають право на мирний протест та свободу висловлення поглядів. Водночас протестувальники, незалежно від того, наскільки вони розгнівані або скривджені, не повинні вдаватися до насильства", – йдеться у заяві Бачелет.
Верховна комісарка ООН закликала звільнити всіх затриманих громадян, які лише реалізували своє право на мирний протест. Вона також нагадала владі Казахстану, що сила має застосовуватися з дотриманням суворих вимог до необхідності та пропорційності. Летальна зброя, зокрема, бойові патрони, повинна використовуватися лише як крайній захід проти конкретних осіб для усунення неминучої загрози смерті або серйозного поранення, стверджує вона.
"Держави справді мають право оголошувати надзвичайний стан за певних обмежених обставин, але будь-який відступ від прав людини підпорядковується суворим вимогам необхідності та пропорційності. Деякі права, в тому числі право на життя, заборона на тортури та інше жорстоке поводження, а також право не зазнавати самовільного затримання, лишаються чинними за будь-яких обставин", – заявила посадовиця ООН.
Бачелет згадала про тотальне блокування інтернет-зв’язку в країні, який був повністю відсутній по всьому Казахстану з вечора до ночі 5 січня. Наразі інтернет в Алмати відсутній, в інших містах працює з великими перебоями.
"Відключення інтернету, що фактично обмежує доступ людей до інформації… не є відповіддю на кризу, але загрожує розпалюванням насильства та заворушень. Я закликаю владу Казахстану забезпечити негайне та повне відновлення інтернет-послуг, які також мають життєво важливе значення для служб невідкладної медичної допомоги під час пандемії COVID-19", – додала вона.
Нагадаємо, 2 січня в Казахстані почалися протести як реакція на різке здорожчання вартості газу для автомобілів. Через кілька днів мітингарі почали вимагати не лише зниження ціни на зріджений газ, а й остаточного усунення від політичного життя першого президента Нурсултана Назарбаєва, який очолював Раду безпеки, змін до конституції та більшого розділення влади.
Мітинги тривають до сьогодні в різних містах Казахстану. 4 січня вони переросли в масові зіткнення з силовиками, а 5 січня відбулися найзапекліші протистояння – люди захоплювали адміністративні будівлі і вели активні сутички з військовими та поліцією. Єдиного лідера протестів немає.
За час мітингів уряд подав у відставку, а Нурсултан Назарбаєв перестав очолювати Радбез – замість нього ці повноваження перебрав президент Токаєв. У країні відключали Інтернет та звʼязок, казахстанські медіа досі не відкриваються з-за кордону. Також по всьому Казахстану ввели надзвичайний стан.
На тлі протистоянь людей і силовиків Токаєв звернувся до ОДКБ по "допомогу", і організація вирішила відправити до країни свої війська.