Олег Покальчук
Матеріали по темі
-
«Якби у вас була справді депресія — у клінічному розумінні — ви не могли б навіть вимовити це слово. А у вас просто поганий настрій. Дуже поганий настрій».
-
Завданням психологічної диверсії, як і фізичної, є максимальне знищення об’єктів ураження. Створення мертвих смислових полів, щоб на них ніколи нічого більше не виросло.
-
Куди б ви не йшли чи не їхали, насамперед треба брати в дорогу совість.
-
Темрява асоціюється зі смертю і холодом. Кожна десята людина боїться темряви без усяких там блекаутів. Основний маркер такого страху - неконтрольованість появи і малоприємні тілесні відчуття, які по колу підсилюють цей стан.
-
Усякий жартівливий двіж має під собою реальне підґрунтя. Нема нічого серйознішого, ніж жарти. Бо вони в популярній формі акумулюють те, про що говорити іншими словами начебто не годиться. Але хочеться.
-
Термін “monkey mind” прийшов з буддизму як означення безглуздої людської гіперактивності, що дуже добре пасує до опису соцмереж. Мережі, у свою чергу, чудово віддзеркалюють кліпове, мозаїчне і міфологізоване мислення пересічної людини.
-
Це можна порівняти з людським організмом, в якому існують бактерії та віруси. Знаходяться, так би мовити, в стані агентурної розвідки, і не впливають на стан здоров’я. Але коли імунний захист зменшується, патогенні чинники розквітають.
-
Уявіть собі шкалу. На одному кінці шкали буде клінічний психопат Сергейцев, а на іншому - умовно-ліберальна Латиніна з усілякими "Медузами". Але перед ними стоять, у принципі, ті самі задачі: привести нас у теплі обійми росіян.
-
Усі москальські виступи зводяться в найкращому випадку до того, що от вони мають покаятися, і все. Як дитина, яка зробила шкоду і сказала: “Я більше не буду”. А відплата? А встановлення справедливості?
-
Усі слова поваги, любові, пошани, які отримають свого матеріального носія: соцмережі, листи, дзвінки - працюють, причому дуже добре. Потрібна така емпатія, яку армія фізично може відчути, прочитати, сприйняти, за яку може подякувати.
-
Є люди, які переїжджають, евакуюються і так далі. Є люди, які дають раду безладу у своєму помешканні - це теж зміна обставин. Хоча здається, що цього недостатньо, що треба поїхати в Кремль і задушити Путіна.
-
Війна – це спосіб мислення, коли ти що хвилини готовий пожертвувати власним життям для захисту цінностей, заради яких ти живеш. Оце стан війни. У ньому велика кількість людей перебуває вже і буде свідомо перебувати надалі.
-
Було б неправильно виносити затримання Медведчука в якийсь окремий кейс. Медведчук - це просто великий прищ посередині величезного гнійного процесу на тілі України. Це поле - оцей величезний гнійник - це масштабне явище.
-
Люди стануть більш прямими, більш відвертими. Це не означає, що вони будуть спокійнішими, лагіднішими чи, боронь боже, миролюбнішими. Ні, просто наведеться різкість у міжособистісній комунікації.
-
Страх імовірного ядерного вибуху чи хімічної атаки виносить нас з відчуття реальності “тут і зараз”, доводить до заціпеніння, ви гірше контролюєте себе і ситуацію довкола. Це і є стратегічна мета погрожування тим, про що ми говоримо.
-
Військовий капелан, розмовляючи з бійцями, спитав: як ви думаєте, яке головне завдання капелана? Солдати почали щось фантазувати. А капелан сказав: ні, найперше і єдине завдання - це бути поруч із солдатом у найтяжчий момент його життя.
-
Ми знаємо, що мрія москалів - щоб нас не існувало на землі. Завдання кожного вибуху - щоб ви вмерли. Російської пропаганди - те саме.
-
Доктор Лектор шляхом медичних експериментів змушує свою жертву поїдати власний мозок - приготований, на тарілці, з гарніром і так далі. Це те, що робив Путін з Європою та Північною Америкою.
-
Подивіться на географію цих “завойовників” - вони з якогось там задуп'я, з якихось дір. І вони потрапили в місця, які для них є втіленням нечуваного багатства і розкоші. Та вони тільки з почуття заздрощів і помсти будуть нищити все, що бачать…
-
Росія може напхати південь призовниками, утримувати їх там як гарнізони. Але в цих призовників дуже печальні перспективи. Будуть жити тут менше, ніж їхати сюди. Ніякого насіння соняшників на них не вистачить.
-
Основою підтримки росіянами тоталітарних режимів є сукупність приємного відчуття, що весь світ боїться Росію. Навіть якщо ви ніхто, усі у світі бояться вас. Як не любити людину, яка щойно забезпечила тобі такий високий рівень самооцінки?
-
Для місцевих приїжджі люди - це джерело неспокою. Цей неспокій переселенці привезли зі собою, і він генерує в місцевих додатковий неспокій.
-
Як би ми не зневажали дипломатію, вона завжди існувала і буде існувати. Це як розвідка. Тобі доводиться мати справу завжди з малоприємними і нехорошими людьми, тому що від хороших людей ти ніяких важливих даних не отримаєш.
-
Для помсти треба мати натхнення і час. Смерть чи каліцтво для полоненого ворога - це надто легкий варіант. І складнощі для нас.
-
Я не радив би візуалізувати, як усе буде потім, коли все буде добре. Самої думки, що буде якось добре, достатньо, тому що воно неодмінно якось буде. Оце головна опція думання про майбутнє.