Понад половина місій, 51,9%, наземного роботизованого комплексу «Мауль» із евакуації поранених завершилися їхньою передачею на подальші етапи медичної допомоги. Такі дані оприлюднив Перший окремий медичний батальйон.
«Мауль» розробили після того, як у Медичній службі І Інтернаціонального легіону наприкінці 2023 року почали шукати альтернативу традиційним засобам евакуації. У батальйоні випробували доступні на той момент НРК у бойових умовах, однак вони, за оцінкою військових, мали недостатню швидкість і прохідність, обмежений запас ходу та не забезпечували належного захисту.
Власний комплекс створили на базі квадроцикла. «Мауль» отримав двигун внутрішнього згоряння, підвіску, броньовану капсулу для транспортування пораненого та засоби радіоелектронної боротьби. Це дало змогу збільшити швидкість, прохідність, дальність руху та захищеність комплексу.
У січні 2025 року «Мауль» уперше застосували в бойових умовах для виконання логістичних завдань. Першу успішну евакуацію пораненого він здійснив у жовтні того ж року.
За даними Першого окремого медичного батальйону, станом на серпень 2026 року максимальна швидкість комплексу під час бойової місії становила 82 км/год без пораненого та 64 км/год із пораненим на борту. Середня швидкість під час евакуацій — 30-40 км/год. Максимальна відстань, яку подолав «Мауль» під час однієї з місій — 110 км. Запас ходу, зазначають у батальйоні, фактично обмежений місткістю паливного бака.
«Абсолютних цифр щодо проведених нами евакуацій на НРК ми наводити не можемо. На момент виходу цієї публікації ротою безпілотних систем (БпС) Першого окремого медичного батальйону проведено сотні місій з використанням «Мауля». Місією ми називаємо виїзд «Мауля» за запитом суміжного підрозділу у нашій зоні відповідальності. Успішними ми вважаємо ті місії, коли пораненого, евакуйованого «Маулем”, було передано на подальші етапи надання допомоги», — йдеться у публікації.
Читайте такожВивезти пораненого з кілзони. Як із цим справляються підрозділи, які є варіанти і що думає військово-політичне керівництво
Водночас неуспішна місія не завжди означає загибель людини: у половині таких випадків комплекс повертався без пораненого, а в решті — його втрачали ще до завантаження пацієнта. У 4,6% усіх місій «Мауль» знищували, коли поранений уже перебував на борту.
«В середньому один «Мауль» за свій цикл життя вивозить 1,92 поранених. Проте практика показує що «Мауль» може жити як 20 хвилин, так і впродовж 12 успішних місій. Факторами, що впливають на результати місій, є час на підготовку, ситуаційна обізнаність, взаємодія з суміжними підрозділами, погодні умови та активність противника на напрямку. В переважній більшості місій час доби не був визначальним фактором», — зазначили у підрозділі.
Загалом, за даними бойової системи DELTA, від початку 2026 року станом на початок вересня зафіксували близько 112 тисяч логістичних та евакуаційних місій НРК.