Спецтема

«Прокладали шляхи вночі, розміновували міна за міною», — Анатолій Баргилевич про підготовку Харківського наступу

Під час Харківської наступальної операції у вересні 2022-го Сили оборони за кілька тижнів звільнили понад 11 тисяч квадратних кілометрів. Успіх тримався на раптовості — і на тому, що підготовку до виходу військ на передній край вели місяць-півтора, вночі й без жодної помітної ознаки для противника.

Як готували прорив, чому довелося залучати додаткові підрозділи і що змінилося на полі бою за чотири роки, розповів на організованій LB.ua та EFI Group дискусії колишній начальник Генерального штабу ЗСУ Анатолій Баргилевич, який на момент операції був начальником штабу оперативно-стратегічного угруповання.

Основні тези з дискусії зібрав LB.ua.

Нова Країна

Анатолій Баргилевич, колишній начальник Генерального штабу ЗСУ, на момент Харківської наступальної операції - начальник штабу оперативно-стратегічного угрупування
Фото: Зоряна Стельмах
Анатолій Баргилевич, колишній начальник Генерального штабу ЗСУ, на момент Харківської наступальної операції - начальник штабу оперативно-стратегічного угрупування

Місяць нічної роботи перед проривом оборони противника

Місцевість у районі Балаклії давала обмежені можливості для висування військ, лише два-три шляхи, каже Барлигевич.

«Протягом місяця-півтора вкладалися шляхи вночі, розміновувалися — міна за міною, день за днем, для того, щоб війська безпосередньо висунулися до переднього краю», — розповів він.

Реклама

Саме це й забезпечило раптовість. У перші дні вдалося досягнути 19 кілометрів просування, що він назвав колосальним успіхом.

«Це єдина операція, яка почалася рано вранці і закінчилася через три-п'ять днів рівно о 20-й годині. Настільки чітко все відбувалося», — зазначив він.

Командирам дали волю

Головним завданням було прорвати оборону противника. Далі спосіб виконання залежав від самих командирів.

«Командирам була дана воля: після того, як прорвали передній край противника, максимально просуватися вперед і виконувати бойові завдання», — сказав Баргилевич.

Анатолій Баргилевич, колишній начальник Генерального штабу ЗСУ, на момент Харківської наступальної операції - начальник штабу оперативно-стратегічного угрупування
Фото: Зоряна Стельмах
Анатолій Баргилевич, колишній начальник Генерального штабу ЗСУ, на момент Харківської наступальної операції - начальник штабу оперативно-стратегічного угрупування

Чому знадобилися додаткові підрозділи

Результат перевершив очікування — кількість деокупованих населених пунктів зростала швидше, ніж планували, і з'явилася потреба в поповненні, щоб охопити більші території.

Крім того, штаб постійно закладав ризик удару противника по флангах. «Противник може збоку нанести удар», — пояснив він.

«Передній край сьогодні фактично стертий»

Найбільше, за словами Баргилевича, за чотири роки змінилася сама конфігурація поля бою.

Реклама

«З розвитком технологій і засобів ураження грані стерлися, передній край фактично стертий. Противник, як і ми, може наносити удари практично по всій території», — сказав він.

Тому багато що тепер залежить від технічних засобів і вміння їх використовувати.

ТРО потребує глибокої реконструкції

Говорячи про національний спротив, Баргилевич назвав три ключові поняття: тактична медицина, мінна безпека, навченість.

 Анатолій Баргилевич, колишній начальник Генерального штабу ЗСУ, на момент Харківської наступальної операції - начальник штабу оперативно-стратегічного угрупування
Фото: Зоряна Стельмах
Анатолій Баргилевич, колишній начальник Генерального штабу ЗСУ, на момент Харківської наступальної операції - начальник штабу оперативно-стратегічного угрупування

Низький рівень підготовки він пояснив тим, що інженери, програмісти, лікарі, вчителі мали на проходження лише тиждень — цього було замало, і далі люди вчилися власним коштом, вважає він.

Центри підготовки по областях уже існують і десь розвиваються сильніше, десь слабше. До навчання, на його думку, треба залучати людей з бойовим досвідом, зокрема поранених і ветеранів, які знаються на тактичній і мінній безпеці.

Щодо ролі територіальної оборони, Баргилевич наголосив: «Моя особиста думка — сили ТрО потребують глибокої реконструкції, враховуючи той бойовий досвід, який ми маємо на 2026 рік».

Партнери стали прагматичнішими

Міжнародна співпраця, за словами Баргилевича, змінилася за характером: якщо раніше вона була спрямована на кількісні показники, то тепер — на якісні.

Окремо він звернувся до Верховної Ради: ухвалюючи рішення в інтересах оборони, варто щоразу ставити питання, яка від цього буде користь Збройним силам.

Анатолій Баргилевич, колишній начальник Генерального штабу ЗСУ, на момент Харківської наступальної операції - начальник штабу оперативно-стратегічного угрупування
Фото: Зоряна Стельмах
Анатолій Баргилевич, колишній начальник Генерального штабу ЗСУ, на момент Харківської наступальної операції - начальник штабу оперативно-стратегічного угрупування


Катерина АмелінаКатерина Амеліна, журналістка, редакторка розділу Defense Tech
Реклама