У проекті нового Статуту КП ММР «Миколаївелектротранс» закладено норму, яка на перший погляд виглядає як спроба деполітизувати наглядову раду. Зокрема, пункт 8.3.1 Статут пропонує вважати незалежним членом лише особу, яка протягом останніх п’яти років не була:
- депутатом Миколаївської міської ради;
- радником міського голови;
- посадовою особою органів місцевого самоврядування;
- членом виконавчого комітету;
- державним службовцем Миколаївської ОДА (ОВА);
- народним депутатом України;
- помічником-консультантом депутата міської ради чи народного депутата від Миколаївської області.
Насправді ж пункт 8.3.1 створює іншу проблему: він суперечить логіці сучасного корпоративного управління, антикорупційному законодавству України та міжнародним стандартам формування незалежних наглядових рад.
Парадокс полягає в тому, що реформа корпоративного управління в Україні спрямована не на усунення людей із політичним минулим, а на забезпечення незалежності їхнього судження через прозорі критерії доброчесності, конфлікту інтересів та професійної компетентності. Саме ці принципи є основою нового Закону №4196-IX та Керівних принципів ОЕСР щодо державних підприємств.
Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» визначає незалежність через відсутність матеріальної, трудової, управлінської або іншої заінтересованості щодо підприємства. Ключовими є критерії конфлікту інтересів, а не політичної біографії кандидата.
Українське корпоративне законодавство використовує однакову логіку і для акціонерних товариств: незалежний член — це особа, яка не має істотних ділових, фінансових чи сімейних зв’язків із компанією та її керівництвом. Сам факт перебування на виборній чи державній посаді не є автоматичною підставою для втрати незалежності.
Іншими словами, закон запитує не «ким була людина?», а «чи здатна вона сьогодні приймати неупереджені рішення?»
Закон України «Про запобігання корупції» визначає близьких осіб, приватний інтерес, потенційний та реальний конфлікт інтересів як головні категорії доброчесності. Саме тому у Статуті вже правильно використано поняття «близька особа» у пунктах 8.3.2 – 8.3.4.
Однак пункт 8.3.1 виходить за межі антикорупційного підходу: він не доводить існування конфлікту інтересів, а передбачає його автоматично лише через факт попередньої роботи чи політичної діяльності.
Такий підхід створює ризик дискримінації кандидатів, які можуть відповідати всім вимогам доброчесності, але формально підпадають під п’ятирічну заборону.
Керівні принципи ОЕСР 2024 року прямо зазначають:
Незалежні члени мають бути вільними від будь-якої матеріальної зацікавленості або відносин із підприємством, його керівництвом чи власником, які можуть поставити під сумнів їхнє об’єктивне судження.
Водночас ОЕСР робить дуже важливе уточнення:
- політики, які мають можливість впливати на діяльність підприємства, не повинні входити до складу ради;
- колишні посадовці можуть брати участь після визначеного періоду «охолодження»;
- державні службовці можуть бути членами ради за умови відкритого конкурсного відбору, професійної кваліфікації та належного врегулювання конфлікту інтересів.
Тобто міжнародна практика не підтримує абсолютну заборону для всіх колишніх депутатів чи службовців. Вона підтримує меритократію, прозорий конкурс і контроль конфлікту інтересів.
Закон України «Про запобігання корупції» не містить норми про п'ятирічний «період охолодження» для членів наглядових рад. Натомість він запроваджує інший механізм — обмеження після припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування (стаття 26).
Стаття 26 передбачає, що протягом одного року після звільнення особа не може:
- укладати трудові чи цивільно-правові договори з юридичними особами, щодо яких вона здійснювала контроль, нагляд або приймала рішення;
- використовувати службову інформацію чи повноваження у приватних інтересах;
- представляти інтереси третіх осіб у справах проти органу, в якому працювала.
Тобто український законодавець визнає достатнім 1-річний cooling-off period, але лише для запобігання конфлікту інтересів, а не як загальну заборону на участь у корпоративному управлінні.
Як відомо, органи місцевого самоврядування, приймаючи нормативні акти, зобов'язані діяти лише в межах повноважень, визначених Конституцією та законами України, а їхні рішення не можуть виходити за межі законодавчого регулювання.
Тобто запропонована редакція пункту 8.3.1 є юридично вразливою й у буквальному сенсі “підважує” у подальшому результати конкурсів щодо обрання членів наглядової ради.
Тому у пункті 8.3.1 Статуту КП ММР «Миколаївелектротранс» потрібно або просто замінити п'ятирічний на однорічний період охолодження, або взагалі викласти пункт у новій редакції:
Є незалежним член наглядової ради, який відповідає критеріям незалежності, визначеним законодавством України, має бездоганну ділову репутацію, не перебуває у реальному чи потенційному конфлікті інтересів щодо Підприємства та здатен здійснювати свої повноваження незалежно від будь-якого неправомірного впливу.
Особи, які виконували функції держави або місцевого самоврядування, можуть бути незалежними членами наглядової ради після спливу одного року з дня припинення таких повноважень, за умови дотримання вимог статті 26 Закону України «Про запобігання корупції» та відсутності обставин, що ставлять під сумнів їхню незалежність.
Європейська модель корпоративного управління не відсікає людей за політичним минулим. Вона відсікає конфлікт інтересів. Саме тому однорічний період охолодження, підкріплений перевіркою доброчесності, відповідає і українському антикорупційному законодавству, і рекомендаціям ОЕСР, тоді як п'ятирічна заборона виглядає як політичне обмеження без належної правової підстави.
Реформа комунальних підприємств у Миколаєві не повинна перетворитися на боротьбу з колишніми депутатами чи посадовцями. Реформа має забезпечити створення інституцій, де рішення ухвалюють люди, здатні діяти незалежно, професійно й доброчесно.
Якщо Миколаїв дійсно прагне запровадити європейську модель корпоративного управління, Статут КП «Миколаївелектротранс» має відображати саме принцип незалежності, а не принцип політичного виключення. Лише тоді наглядова рада стане інструментом розвитку підприємства, а не предметом майбутніх юридичних спорів.