Саме тому Всеукраїнська асоціація громад звернулася до депутатів Миколаївської міської ради підтримати та ухвалити відповідне звернення до Верховної Ради України про прийняття законопроекту №14405 «Про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану», який має забезпечити безперервність роботи представницьких органів місцевого самоврядування.
Станом на кінець 2025 року понад 9 100 депутатів місцевих рад достроково припинили свої повноваження — це близько 21% від усіх обраних у 2020 році. У громадах, де вибори відбувалися за мажоритарною системою, заміщення депутатів не здійснюється, оскільки проміжні вибори під час воєнного стану заборонені.
У результаті частина рад уже втратила правомочність, а інші опинилися на межі втрати можливості ухвалювати рішення щодо бюджету, комунальних послуг і відновлення громад.
Для прикладу. До виконавчого комітету Миколаївської міської ради звернулися дружини та родичі полеглих захисників із запитом облаштування дороги до кладовища. Частина цієї дороги проходить через землі, які належать до об'єднаної територіальної громади. Міськрада виконала ремонт частини дороги на міській території та звернулася до ОТГ про необхідність ухвалення на сесії рішення про дозвіл на розробку землевпорядної документації та передачу функцій замовника. Однак сесії ОТГ не збираються з грудня 2025 року і тому готується запровадження військової адміністрації.
Ключова ідея законопроекту — визначати кворум не від загального складу ради, а від фактичного складу, тобто кількості депутатів, повноваження яких офіційно визнані та не припинені.
І тут важливо уникнути небезпечної підміни понять. Фактичний склад — це не кількість присутніх у сесійній залі і не кількість депутатів, які беруть участь у голосуваннях. Законодавство України не встановлює обов'язку депутата бути присутнім на кожному пленарному засіданні; участь у роботі ради є способом реалізації представницького мандата, але не критерієм існування самого мандата.
Отже, єдиною правовою підставою для виключення депутата з фактичного складу є дострокове припинення його повноважень, а не фізична відсутність чи політичний бойкот.
Закон «Про статус депутатів місцевих рад» чітко визначає випадки, коли повноваження припиняються достроково. Серед основних підстав:відкликання за народною ініціативою; припинення громадянства України або виїзд на постійне проживання за кордон; обрання чи призначення на посаду, несумісну з депутатським мандатом; обрання депутатом іншої місцевої ради; визнання судом недієздатним або безвісно відсутнім; обвинувальний вирок із позбавленням волі або позбавлення права обіймати посади за корупційне правопорушення; смерть депутата.
Крім того, за рішенням самої ради повноваження можуть бути припинені, зокрема, за особистою заявою депутата про складення мандата або в інших випадках, прямо передбачених законом.
Саме ці юридичні факти, а не відвідуваність сесій, повинні визначати фактичний склад ради.
Законопроект також пропонує адаптувати процедури до умов війни: сесію може скликати одна третина чинних депутатів, рішення ухвалюються більшістю від фактичного складу, а якщо кількість депутатів стане меншою за половину від загального складу ради, утворюється військова адміністрація для забезпечення безперервності влади.
Ці норми мають тимчасовий характер і діятимуть лише під час воєнного стану та ще шість місяців після його завершення.
Сьогодні головний виклик децентралізації полягає не у збереженні формальних процедур, а у збереженні легітимності місцевого представництва. Якщо фактичний склад ради визначатиметься виключно юридичним статусом депутата, а не його присутністю на засіданні, Україна уникне маніпуляцій із кворумом і збереже здатність громад ухвалювати рішення навіть у найскладніших умовах війни.
Це і є новий етап української децентралізації: від передачі повноважень — до забезпечення стійкості демократичних інституцій.
Читайте такожДецентралізація чи повернення до центру: що не так із законопроєктом №14412