Для реформи освіти в Україні потрібні зміни в усіх її ланках: від дитячого садка до університетів. Без розвитку освіти перемога в війні не буде повноцінною, тому що за відсутності якісної системи ми "фактично не виграємо завтрашній день", вважає профільний міністр Оксен Лісовий.
Під час дискусії в межах проєкту "Нова країна" LB та EFI Group він сказав, що зараз ми залишаємося в сировинній моделі. Саме в цьому контексті питання вищої освіти є визначним.
"На розвиток людини впливають всі ланки освіти. Від дитячого садка. Ми це всі усвідомлюємо, я думаю, що ми тут всі на одній сторінці. Розуміємо, що де закладається, які орієнтири, які м'які навички де формуються і так далі. Тому неможливо досягнути результату, реформуючи або впроваджуючи зміни, або докладаючи зусиль до певної ланки освіти. Там, беремо вищу освіту і тільки на вищій освіті концентруємось. Це не спрацює, тому що у нас, якщо ми не змінюємо нічого в загальній і середній освіті, ми не маємо вступників на ті програми освітні, які ми називаємо програмами особливої підтримки: інженерні, природничі, ті, які потрібні економіці, бізнесу, оборонній сфері, багатьом іншим. І ті, з якими маємо кризу. І ця криза не породжена системою освіти", – пояснив міністр освіти і науки.
Брак попиту на ці спеціальності міністр пов'язує з тим, що учні втрачають до них інтерес ще в базовій школі. Наступний проблемний етап – коли учні обирають, де здобувати вищу освіту: вдома чи за кордоном. Зараз Україна впроваджує зміни в системі вищої освіти, спрямовані на декілька напрямків.
"Це мережа, інфраструктура, її модернізація, яка включає в себе багато аспектів, як матеріально-технічна складову, яка потребує модернізації", – сказав він.
Окрім матеріальної бази, є потреба осучаснити і менеджмент, зокрема усунути "вічних ректорів", корупцію в ВНЗ і конкуренції ціною: коли університети, що мають спеціалізуватися на певній сфері, наприклад, технічній, готують спеціалістів для інших галузей, наприклад, міжнародних відносин, але за менші кошти.
"Закон 10399, який зараз знаходиться в парламенті на своїй фінішній прямій, який передбачає чотири моделі, які по суті монетизують – три моделі монетизують пільговиків талановитих і тих, хто навчається на контракті з огляду на зростання вартості, компенсовує держава часткове навчання і раціоналізується державне замовлення, яке стає дійсно державним замовленням на фахівців, які потрібні будуть ринку там через п'ять років. Ну, от, тобто, механізми фінансування, мережа, менеджмент. Це такі ключові фокуси нашої уваги", – сказав міністр освіти і науки.