3 жовтня відбулася зустріч представників парламенту із медіаюристами та експертами зі свободи слова щодо законопроєктів №14056 та №14057, які передбачають оновлення окремих положень Цивільного кодексу.
Про це повідомив голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
За його словами, сторони домовилися, що усі зауваження та пропозиції будуть опрацьовувати й подавати у вигляді правок разом із спікером Русланом Стефанчуком. При цьому запросили долучити до роботи інших депутатів.
«По "праву на забуття" зафіксували: воно не стосується інформації про публічних осіб чи даних, що становлять суспільний інтерес. Зрештою, це було в базових пропозиціях. Загалом є консенсус: законопроекти суттєво вдосконалюють Цивільний кодекс і посилюють захист прав людини. Представник. медіаспільноти не вимагають їх відкликання та готові доопрацьовувати між першим і другим читанням», - повідомив Юрчишин.
На зустрічі провести ще одну перед другим читанням законопроєктів, аби узгодити всі деталі.
«Важливо, що в нас спільна мета – адаптувати наше законодавство до стандартів ЄС та віднайти баланс між правами людини та свободою слова», - додав Юрчишин.
- Інститут масової інформації вважає, що законопроєкт №14057 розширює можливість “попередньої цензури”. Це означає, що депутати хочуть узаконити можливість заборонити публікацію ще до виходу в світ (у тому числі в онлайн-медіа, соціальних мережах і інших веб-ресурсах), передає «Детектор медіа».
- Депутати також блокування доступу до матеріалу (наприклад, блокування сторінки онлайн-медіа) і це може призвести до надмірного тиску на медіа задля видалення контенту, а також до росту самоцензури і зловживань судовими процесами з боку посадовців чи корпорацій.
- Інший проблемний момент документа - розширення права на спростування та права на відповідь у медіа. Це означає, що будь-яка згадка в ЗМІ про особу означає що ця особа має право на відповідь, якщо на думку особи, в публікації порушено її “особисті права”. При цьому людину можуть не назвати прямо.
- Проєкт журналістських розслідувань Bihus.info заявив, що законопроєкт посилює юридичну відповідальність за критичні публікації та може поставити під ризик саме існування журналістських розслідувань.
- Також журналісти звернули увагу, що у законопроєкті пропонують автоматично визнавати недостовірною інформацію, що не закріплена у судовому вироку, а також дозволити карати за суб’єктивну думку.
- Руслан Стефанчук згодом заявив, що, зокрема, законопроєкт №14057 - не про медіа, а про «розширення особистих прав кожної людини».