Хто має право на відстрочки?
На військову службу під час мобілізації на особливий період не призивають такі категорії здобувачів і працівників освіти:
1. Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, вищий за раніше здобутий;
2. Докторанти й особи, зараховані на навчання до інтернатури;
3. Наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь; педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно в закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Ухилення від служби під прикриттям навчання
В уряді прямо заявляють: «Норми відстрочки почали перетворюватися на спосіб легального ухилення від мобілізації».
Зокрема, лише за останнє півріччя кількість військовозобов’язаних, старших за 25 років, серед учнів профтехів і закладів фахової передвищої освіти (коледжів) зросла до 17 338 і 75 618 осіб відповідно.
Співрозмовники LB.ua з освітнього комітету Ради не під запис додали, що «наразі цифра ухилянтів під різними освітніми нормами сягає майже 100 тисяч. Військові неодноразово зверталися до нас, щоб ухвалили зміни і прикрили ці схеми. Бо це про справедливість». Нардеп зі «Слуги народу» додав, що не може публічно озвучувати такі цифри.
Крім того, часто суди ставлять під сумнів право держави відмовляти у відстрочці тим, хто здобуває освіту вдруге чи непослідовно. Деякі їхні рішення зобов’язували МОН визнавати право на відстрочку.
«Це створило нову хвилю судових позовів і правової невизначеності», — наголошено в записці за підписом міністра освіти та науки Оксена Лісового.
Що пропонують змінити?
Новий законопроєкт пропонує залишити право на відстрочку для студентів денної та дуальної форми освіти і здобувачів освіти (у тому числі докторантів, інтернів) без вікового фільтру, але з дотриманням рівнів послідовності освіти. Тобто особи повинні здобувати освіту вперше на певному рівні (щоб уникнути ситуацій, коли хтось вступає вдруге на нижчий/той самий рівень, аби стати студентом-відстрочником).
Нові умови й обмеження прав на відстрочку:
• Навчання слід почати не пізніше ніж у рік досягнення 25 років у закладах професійної та фахової передвищої освіти (зараз такого вікового обмеження для них немає);
• Для вищої освіти право на відстрочку буде лише в межах розрахункового терміну навчання, передбаченого освітньою програмою. Це означає, що академічні відпустки, перездачі, відрахування-поновлення можуть призводити до втрати права на відстрочку. Тобто студент має скласти всі іспити, заліки, захистити курсові, дипломну роботу тощо в строки, які офіційно визначені для освітньої програми, без жодних перерв.
Умови для викладачів і науковців: законопроєкт передбачає, що педагогічні/науково-педагогічні працівники мають право на відстрочку за наявності наукового ступеня, роботи за основним місцем роботи і навантаження не менш ніж 0,75 ставки.
Член освітнього комітету Роман Грищук («Слуга народу») розповів LB.ua, що зареєстрував альтернативний законопроєкт № 13634-1, який змінює цю вимогу: науковий ступінь буде обов’язковим лише для наукових працівників закладів вищої освіти та наукових установ, але не для всіх педагогічних/науково-педагогічних працівників.
Оборонний комітет дав зелене світло, а експерти Ради мають зауваження
Комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки на засіданні 11 вересня рекомендував парламенту ухвалити цей законопроєкт за основу, наголошуючи, що він допоможе уникнути ухилення від мобілізації за допомогою освіти й усуне прогалини, які створюють відповідні умови.
Натомість Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (ГНЕУ) висловило принципові зауваження:
Ризик порушення принципу рівності
Вимога «почати навчання до 25 років» для учнів профосвіти та коледжів створює вікову дискримінацію. Бо Конституція (ст. 24), міжнародні акти (Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Європейська конвенція з прав людини) прямо забороняють будь-які обмеження за віком, якщо вони не обґрунтовані.
Уряд міг би досягнути мети (зменшити кількість псевдостудентів профосвіти і коледжів) іншими шляхами — наприклад, обмеженням обсягів прийому чи додатковими конкурсними правилами, а не прямою забороною на відстрочку для старших студентів;
Вузьке коло педагогів
Відстрочку отримають лише педагоги з науковим ступенем. «Однак у системі освіти в умовах війни працює багато викладачів без ступеня, чия роль у навчальному процесі не менш важлива. Їхнє вилучення може підірвати якість освіти», — вважають у ГНЕУ.
До того ж у 2022 році парламент уже ухвалював зміни, якими скасував вимогу наукового ступеня для відстрочки (законопроєкт № 7352, але він й досі чекає на підпис президента). Тепер уряд знову пропонує закріпити цю норму, що має суперечливий вигляд;
Ігнорування частини освітян
Поза увагою залишаються працівники дошкільної та позашкільної освіти — вони не матимуть права на відстрочку, хоча їхня робота під час війни також критично важлива;
Невизначеність у строках реалізації
Депутати пропонують, щоб закон набув чинності з 1 січня 2026 року, але уряд матиме три місяці, щоб привести у відповідність підзаконні акти. Це означає, що певний час закон може діяти вхолосту, якщо уряд не встигне визначити чіткі процедури, що суперечить принципу правової визначеності.
Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров у коментарі LB.ua наголосив, що «фактично особливих змін у проєкті немає, тут радше уточнення чинних норм». Головне — вік до 25 років для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти. І послідовність здобуття освіти.
Своєю чергою член оборонного комітету Єгор Чернєв у коментарі LB.ua додав, що урядові зміни мають більш багатоплановий характер, ніж просто звуження можливостей ухилитися від мобілізації.
«Зрозуміло, якщо велика кількість громадян іде навчатися не для отримання кваліфікації, а лише для броні, це означає, що система освіти працює вхолосту. У такій ситуації держава витрачає величезні кошти на підготовку тих, хто ніколи не працюватиме за фахом. Ба більше, такі студенти займають місце тих, хто реально міг би здобути освіту й приносити користь економіці держави. У результаті держава не отримує ані поповнення в лавах Сил оборони, ані висококласних фахівців в економіці», — каже Чернєв.
За його словами, у сесійній залі законопроєкт можуть розглянути вже в найближчі тижні.