Що із законопроєктом про покарання за непокору (№ 13452)
Як пояснює лист-звернення, опублікований Писаренком, закон де-юре забороняє судам призначати м’якіші покарання за передбачені законом і звільняти від відбування покарання з випробуванням.
«Це означає фактичну ліквідацію принципу індивідуалізації покарання — ключового елемента справедливого суду», — йдеться у зверненні.
Це, зокрема, на думку авторів і підписантів, розколюватиме суспільство, а також демотивуватиме військових продовжувати службу, а цивільних долучатися до війська.
Занепокоєння з приводу цього документа висловила й Уповноважена Президента з питань захисту прав військовослужбовців. Оскільки «суди дуже часто не мають змоги взяти до уваги обставини вчинення правопорушення, не вивчають медичних та інших документів».
«Аналіз звернень військовослужбовців дає змогу зробити висновок, що нерідко до непокори, невиконання наказу або самовільного залишення частини призводять неврахування з боку командира стану здоров’я військовослужбовця, ненадання відпустки за сімейними обставинами, нездорова атмосфера у військовому колективі або задавнені невирішені конфлікти, приниження чи тиск з боку командирів або побратимів», — йдеться в поясненні на сторінці уповноваженої.
Водночас вона зазначила, що посилити перевірки й адміністративну відповідальність за розпиття алкоголю, а також встановити адміністративну відповідальність за зловживання владою з боку військових посадових осіб під час воєнного стану — «слушні й необхідні пропозиції, які важливо підтримати».
Окремо Ольга Решетилова в коментарях закликала депутатів розглянути закон про військового омбудсмана, «на який вони, звісно, знайти час не можуть».
Також у коментарях під дописом Писаренка нардепи Соломія Бобровська, Ярослав Юрчишин, Ярослав Железняк і Яна Зінкевич запевнили, що законопроєкт не виноситимуть на голосування. І що документ буцімто зняли з розгляду.
Тоді як на сайті Раді цього не зазначено. Як пояснив Юрчишин, «для офіційного зняття потрібне рішення парламенту. Але тут краще і не вносити, хай собі висить».
Соломія Бобровська не виключає, що наступного тижня законопроєкт можуть поставити на голосування.
«Якщо наполягатиме Генштаб, тоді, можливо, є шанс, що його поставлять через тиждень у порядок денний. Але судячи з того, який настрій у залі, я сподіваюся, що більшість буде проти. Ми бачимо, що вже пішла хвиля спротиву до цієї ідеї», — пояснила депутатка в коментарі LB.ua.
У суботу, 6 вересня, на законопроєкт відреагували і в Міністерстві оборони України. Відомство підтримує ідею виключити з документа положення, що посилює відповідальність військових за непокору.
«Міноборони вважає, що законопроєкт № 13452 потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ. Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості», — йдеться в дописі.
Та цього замало, зазначає Писаренко.
Що військові вимагають натомість
Скасувати норми закону № 8271 (так званого закону Залужного, яким у 2022 році і посилили покарання для військовослужбовців).
Також автори й підписанти листа вимагають відновити принцип індивідуалізації покарання для військових, щоб гарантувати їм не менший рівень судового захисту, аніж цивільним, відповідно до шостої статті Європейської конвенції з прав людини.
Крім того, закликають почати публічну експертну дискусію за участю військових командирів, правників, правозахисників, ветеранів і психологів.
«Щодо реальних механізмів підвищення дисципліни: лідерство, підготовка, забезпечення, справедливі переведення, KPI командування, індикативні показники тощо, а не каральний максималізм», — йдеться у зверненні.
І вимагають підтримати законопроєкт про створення офісу військового омбудсмана, який зареєстрували в Раді ще у травні.
З приводу цього LB.ua також звернувся до нардепів й уповноваженої президента.
Соломія Бобровська зазначила, що законопроєкт мали розглянути цього тижня, але його заблокувала Юлія Тимошенко.
«Сподіваюся, поставлять за тиждень», — додала депутатка.
У Міністерстві оборони заявили, що і вони, і парламентарі «досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до парламенту президентом України проєкту закону «Про військового омбудсмана».
Що зараз із СЗЧ і що хоче змінити Рада
У грудні 2022 року нардепи посилили кримінальну відповідальність за дезертирство й самовільне залишення частини, позбавивши військовослужбовців справедливого суду.
У наступні роки кількість випадків СЗЧ тільки зростала. За даними Головного управління захисту прав військовослужбовців МОУ, мова про цифру, на 66 % більшу за аналогічний період до ухвалення змін. А система просто не давала ради з таким обсягом.
Тому в серпні 2024 року депутати зняли кримінальну відповідальність за перший факт СЗЧ. Військовослужбовці отримали два шляхи повернутися на службу — складніший і простіший.
Або через клопотання до слідчого (і тоді знімають кримінальну відповідальність), або через батальйон резерву — через заявку в застосунку «Армія+».
Але скористатися варіантом з Армія+ могли лише ті, хто пішов у СЗЧ до 10 травня 2025 року. Та в обох варіантах повернення було можливе до 30 серпня 2025 року.
Однак у варіанті з Армія+ питання кримінальної відповідальності залишається відкритим.
30 серпня минуло. З’явився проєкт закону № 13260. Депутатка Соломія Бобровська назвала його спробою «знайти баланс між правосуддям і реаліями війни».
«Як це працюватиме: боєць, який пішов у СЗЧ і на якого відкрили кримінальне провадження, при поверненні на місце служби, отримання посади та перебування на ній понад три місяці звільняється від відповідальності. Суд закриває справу на нього», — пояснила вона на своїй фб-сторінці.
А втім, існує ризик, зазначає вона, що закон працюватиме лише для тих, на кого вже відкрили провадження. «А таких не більшість. Для тих, кого не розшукують, стимулу повертатися немає», — додала Бобровська.
Окремо в коментарі LB.ua депутатка роз'яснила, що цей законопроєкт включає не лише тих, хто повернувся із СЗЧ до 30 серпня. А й тих, хто ще не повернувся або піде на СЗЧ.
Андрій Писаренко вважає, що так депутати хочуть скасувати вільну систему переведення в інший підрозділ.
«Тепер хочуть залишити можливість повернутися без кримінальної відповідальності тільки у свою частину або в частини, визначені на власний розсуд Генштабом. Цей проєкт — продовження боротьби з наслідками, а не причинами СЗЧ», — вважає військовослужбовець.